Лайливі слова в російській топоніміці
Матюки в російській культурі були настільки вкорінені, що з часом навіть перетворилися на основу для багатьох географічних назв. У різних регіонах Росії можна знайти поселення з назвами, утвореними від обсценної лексики. Це явище не випадкове — воно відображає глибоке проникнення лайливої лексики у повсякденне мовлення.
Російський історик В. Д. Назаров, аналізуючи джерела XV–XVI століть, наводить приклади подібних назв, які фіксувалися вже тоді. А численні подорожні нотатки іноземців XVI століття підтверджують засилля обсценної лексики у живому мовленні — лайка була настільки поширеною, що вражала чужинців.
У ХХ столітті наукове осмислення російського мату здійснювали здебільшого закордонні дослідники. Західних лінгвістів цікавила не лише сама лайка, а й її культурна роль: чому обсценна лексика набула такого масштабу саме в Росії, чому стала маркером «народності» й навіть увійшла у топоніміку.
Цікавий факт: у довідниках можна знайти десятки реальних сіл і хуторів з назвами, що походять від матюків. Російська влада періодично намагається «прикрити» цю проблему — офіційно перейменовує деякі населені пункти або замінює букви у написанні, але старі назви все одно побутують у розмові.
Ось наводимо приклади з Google Maps, ви самі це легко можете перевірити.
Псковська обл, три сусідні села з цікавими “назвами”:
Ось що писав про це радянський державний, комуністичний діяч Лев Троцький (мова оригіналу):
Брань есть наследие рабства, приниженности, неуважения к человеческому достоинству, чужому и собственному, а наша российская брань – в особенности. Надо бы спросить у филологов, лингвистов, фольклористов, есть ли у других народов такая разнузданная, липкая и скверная брань, как у нас. Насколько знаю, нет, или почти нет. В российской брани снизу – отчаяние, ожесточение и прежде всего рабство без надежды, без исхода. Но та же самая брань сверху, через дворянское, исправницкое горло, являлась выражением сословного превосходства, рабовладельческой чести, незыблемости основ…
Більшовики боролися з цим. Ось приклад документа, за яким перейменовувались населені пункти:
Гарні назви були. Нехай би залишили…
Вас також може зацікавити:
- Мова — це не просто слова. Вона визначає, як ми бачимо світ
- “Я радше обідав би на підлозі української хати, ніж за столом московського князя” – британець Едвард Кларк про Україну і Московію у 1800 році
- Тиранія, підробки і бруд: що писав про Росію британець Едвард Кларк у XVIII столітті
- Вся суть Росії та її народу – в цитатах відомих людей
