Тиха трагедія з нашими дітьми, про яку всі мовчать

Ще у травні 2016 року Вікторія Прудей (Victoria Prooday, яка народилася у Вінниці і переїхала до Канади) опублікувала свою статтю про страшну тенденцію у дітей до зниження соціальної, емоційної та академічної активності і про різке збільшення кількості ненавченості, гіперактивності та інших психологічних порушень. Стаття викликала справжній резонанс: її було перекладено на 15 мов і прочитало понад 25 мільйонів людей.

Вікторія Прудей є канадським ерготерапевтом. Вона має ступінь магістра з трудотерапії в Медичній школі при університеті Торонто, є бакалавром у галузі кінезіології та охорони здоров’я Йоркського університету. Вона – засновник та директор багатопрофільної клініки в Торонто для дітей з поведінковими, соціальними, емоційними та академічними проблемами та має величезний досвід – 15 років роботи з дітьми, батьками і вчителями.

Ерготерапевтиня стверджує, що сучасні діти приходять до школи, будучи емоційно недоступними для навчання, і в нашому сучасному способі життя є багато факторів, які сприяють цьому. Розглянемо, про що ж саме говориться у її статті.

“Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я пишу в цій статті. Навіть якщо ви не згідні з моєю думкою, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій вкінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я пишу те, що пишу!

Саме зараз в наших домівках розгортається мовчазна трагедія, яка зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей!

Наші діти перебувають в жахливому емоційному стані! Ба більше, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає:

• кожна п’ята дитина має розлади психіки;
• поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;
• поширеність підліткової депресії зросла на 37%;
• частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.

Що ще нам потрібно, щоб поглянути правді в очі?

Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!
Ні, вони не народжуються такими!
Ні, це не вина школи і системи!
Так, якби боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме ми, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!

Що не так?

Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:

• Емоційно доступні батьки.
• Чітко окреслені межі й настанови.
• Обов’язки.
• Збалансоване харчування і достатній сон.
• Рух і свіже повітря.
• Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.

Замість цього діти мають:

• Абстрактних батьків.
• Батьків, які дозволяють дітям все.
• Відчуття, що їм всі винні.
• Незбалансоване харчування та недостатній сон.
• Сидячий домашній спосіб життя.
• Нескінченну стимуляцію, технічні забави, миттєве задоволення.

Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно, ні!

Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися! Як ми бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного щастя

Як це виправити?

Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно! Я знаю це, тому що сотні моїх клієнтів бачили позитивні зміни в емоційному стані їх дітей протягом тижня (а в деяких випадках навіть днів) після реалізації цих рекомендацій

• Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не її друзі.
• Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання розходяться з потребами.
• Давайте здорову їжу та обмежуйте снеки.
• Проводьте в день час на природі.
• Щодня влаштовуйте сімейні вечори без електроніки.
• Грайте в настільні ігри.
• Щодня залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розкладати пакети, накривати на стіл і т. д.).
• Вкладайте дитину спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.

Навчайте дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди:

• Не складайте і не носіть за дитиною портфель, не приносьте їй до школи їжу/домашню роботу, яку вона забула вдома, не очищуйте банан для 5-річної дитини. Навчайте їх самостійно робити все це.
• Навчіться бути терплячими й дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви:
• Не оточуйте дитину постійними розвагами.
• Не підсовуйте техніку як ліки проти нудьги.
• Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в магазині. Нехай мозок дитини вчиться самостійно розганяти «нудьгу».
• Будьте емоційно доступними, вчіть дітей соціальних навичок:
• Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.
• Навчіть дитину справлятися зі злістю та роздратуванням.
• Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, гарно поводитися за столом і в розмові.
• Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочіть дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте й повзайте з нею разом!

Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на пігулках! Ще не пізно, але часу залишається все менше…”

Читайте продовження: Як батьки руйнують майбутнє власних дітей