5 речей, які хлопчикові потрібні від мами
Синові потрібно багато речей від мами, деякі з яких очевидні: безумовна любов, час, проведений разом, навчання різним життєвим навичкам і можливість припускати помилки. Але є й інші потреби, які ми часто не помічаємо. Ось п’ять потреб вашого дорогоцінного маленького хлопчика та як ви можете виховати його, щоб він виріс шанобливим, упевненим і скромним чоловіком.
Джерело: Гілларі Грюнер – педагог і тренер з питань виховання дітей.
Що потрібно хлопчику від його мами
Чи колись ви заходили до кімнати свого сина і задумувалися, може це все через вас? Можливо саме ви забули навчити його не жити, немов Орк?
Ви йдете, намагаючись не лаятися, коли наступаєте на розбиті LEGO чи гострі як лезо камінці. Тим часом на стіні приліплені засохлі шмарклі, обгортки від цукерок під подушкою, та брудні сорочки в шафі. Вирішуєте зазирнути під ліжко – а там той самий непотріб, який ще тижнями тому просили викинути.
А далі ще гірше – купи затхлих рушників, яких ви не могли знайти днями раніше, розлите молоко, що перетворилося на його власний науковий експеримент.
У своєму розчаруванні ви замислюєтеся, де ви припустилися помилки і чи навчиться він колись.
Я описую вам кімнату мого восьмирічного сина у будь-який звичайний день, і я знаю, що багато з вас, мам, переживають те саме, заходячи до кімнат своїх синів.
5 речей, які хлопчикові потрібні від мами
1. Хлопчику потрібно, щоб мама відпустила його і дала можливість зазнати поразки
Навіщо ви завели дітей? Щоб зробити себе щасливою чи реалізувати якусь мету у вашому житті?
Хоч я й вірю, що наші діти дарують нам радість та щастя, це лише побічний результат багатьох причин, через які варто завести дитину. Важливо усвідомити, що єдина мета нашої дитини на цій землі — не лише приносити нам радість, задовольняти наше щастя чи виконувати наше призначення.
Їхнє справжнє призначення — стати самостійною особистістю і здійснити те, що Бог від них очікує у їхньому житті. Наші діти належать Богові, а не нам.
Тому, якщо ми не «відпускаємо» їх у відповідний час під час підліткових років та дорослого життя, ми використовуємо наших дітей для власних егоїстичних бажань і, врешті-решт, заважаємо Божим планам щодо їхнього майбутнього.
Коли ви надто міцно тримаєте свого одруженого дорослого сина й прагнете диктувати або висловлювати свою думку з приводу будь-якого його рішення, ви йдете всупереч заповіді, встановленої Богом для здоров’я його життя та шлюбу — залишити вас і приєднатися до своєї дружини.
Чому мамам потрібно відпустити своїх хлопчиків?
Одне з найскладнішого у батьківстві — усвідомлювати, що врешті-решт ви не контролюєте благополуччя чи життя своєї дитини. Я бажаю, щоб мої діти ніколи не страждали. Але врешті-решт це не в моїх руках.
Дуже важливо відпускати сина в повсякденних справах. Хлопчику потрібно відчути дух пригоди, і якщо ми постійно намагатимемося захистити його від усього, він не зможе цього зробити.
У поміркованих межах важливо, щоб наші сини падали, дряпалися, мандрували, зазнавали поразок. тощо.
Статистика свідчить, що діти, яким постійно казали, що робити, тобто які виховувалися мамами з гіперопікою, не зможуть довести справу до кінця або приймати відповідальні рішення.
Чому дозволяти своєму синові зазнавати невдач — це корисно
Коли ми дозволяємо нашим дітям зазнавати невдач, ми показуємо їм кілька важливих речей, зокрема:
- Невдача – це нормально — їм не потрібно бути досконалими.
- Краса успіху – тоді, коли їх не підганяють спробувати знову.
- Розуміння власної здатності – доводити розпочате до кінця.
- Звернення до Бога – за допомогою та мудрістю.
- Дискомфорт іноді є необхідним інструментом, який Бог використовує для нашого зростання.
Якщо ми відпустимо наших дітей і визнаємо, що не контролюємо все, що з ними трапляється, ми відчуємо справжню свободу, допоможемо їм самостійно приймати рішення й вчитися на наслідках своїх виборів.
2. Хлопчику потрібно, щоб мама визнавала свої помилки
Якщо є одна річ, якій я навчилася в материнстві, то це те, що я не ідеальна. Я припускаюся помилок… мабуть, щодня. Але якщо я хочу, щоб мій син усвідомив і зрозумів, що йому не завжди треба бути досконалим, я маю показати йому, що я аж ніяк не досконала.
Не пам’ятаю, в якому саме віці я почала впроваджувати це в наше виховання, але, здається, це сталося тоді, коли він навчився брати на себе відповідальність за свої вчинки.
Демонструючи на власному прикладі вміння вибачатися та показуючи, що означає бути щирим у вибаченні, він може навчитися цьому самостійно. Вибачення не лише вчить брати відповідальність на себе (якщо ми правильно навчаємо цьому), але й дає змогу зрозуміти, що помилятися — це нормально.
Чому йому це потрібно від вас?
Якщо ви почнете думати про майбутнє свого сина, уявіть, як те, чого ви його навчаєте, колись принесе користь його життю. У цьому випадку навчання смиренності та прийняття факту, що він не завжди буде досконалим, дозволить йому проявляти смиренність у дружбі, на роботі, у шлюбі та батьківстві. Чому смиренність — це добре?
Просто кажучи, якщо він володітиме смиренністю, за нею підуть багато хороших рис.
Безкорисливість, мужність, доброта, повага, чесність і багато інших якостей – усе це походить від смирення.
Ваш син зможе прийняти, що він не досконалий, а також брати на себе відповідальність за свої вчинки, коли ви, як його мати, визнаватимете свої помилки.
Смиренність — це не ненависть до себе і не почуття провини за кожну помилку. Провина ніколи не повинна бути мотивацією змусити дитину зробити те, чого ви хочете.
Смиренність — це розуміння, що в цьому житті ми відчуваємо більше радості, коли ставимо інших перед собою. Це свобода від гордості чи зарозумілості. Це прийняття обставин, якими б вони не були. Це визнання того, що ви не завжди маєте всі відповіді — і це нормально.
3. Хлопчику потрібно, щоб мама підтримувала його у тому, чим він хоче займатися, а не в тому, ким вона хоче його бачити
Незалежно від того, чи ваш син обожнює спорт і має атлетичні здібності, чи він захоплюється мистецтвом і проявляє творчу натуру, надзвичайно важливо підтримувати саме ті його інтереси, а не намагатися виліпити з нього того, ким ви хочете його бачити.
Існує дивна стигма у деяких культурах, яка стверджує, що хлопці не повинні бути творчими, готувати чи ставати танцюристами, адже це нібито занадто «жіночі» заняття.
Якщо ви намагатиметеся контролювати, що ваш син любить або не любить, це тільки відштовхне його. Приймайте його таким, який він є, і скеровуйте його до розуміння того, що йому не потрібно жити заради задоволення інших чи навіть вас, а натомість виконувати те, що Бог призначив для нього.
4. Хлопчику потрібно, щоб мама демонструвала свою віру, а не нав’язувала її
Багато матерів бачать наслідки нашого темного світу й панікують. Я знаю, бо сама це роблю. Але що ваш син здобуде з вашого страху перед змінами у світі?
Замість того, щоб реагувати на те, що суспільство й культура котяться вниз, нам потрібно піднятися над ситуацією й діяти тактично. Саме тому важливо, щоб ваш дім став безпечним місцем у житті вашої дитини.
Я не маю на увазі безпечним, щоб ваші діти ніколи не відчували труднощів або були захищені від усього. Я маю на увазі, що їхній дім (дім батьків) — це місце, куди вони звертаються, коли стає важко. Це безоціночний простір, який приймає їх за будь-яких обставин.
Якщо у вас зараз є підліток, ви знаєте, наскільки це може бути складно. Але не впадайте у відчай. Вони, ймовірно, у якийсь момент свого життя почнуть бунтувати. Але ступінь їхнього бунту цілком може залежати від вашої реакції на це.
Як би ви це не робили, стежте за тим, щоб підтримка їхнього духовного життя не була примусовою, а була саме турботливою. Один зі способів — показувати приклад власною вірою. Наші діти спостерігають за нами з широко відкритими очима.
Одне з того, що ми намагаємося впровадити в нашу вечірню рутину для нашого восьмирічного сина, — це обговорення того, що хорошого й складного трапилося протягом дня, а також за що ми вдячні.
5. Хлопчику потрібна його мама, щоб моделювати, як виглядає здорова жінка
Ох, тут я не раз повністю зазнавала невдачі. Моя депресія була постійною боротьбою — підйоми й спади; на жаль, мій старший син це помічав.
Є речі, які в материнстві не виправиш і не повернеш назад, але ви завжди можете почати впроваджувати здорові звички з будь-якого моменту.
Ваш син може одного дня одружитися з жінкою, схожою на вас. Так відбувається в житті, тому ваша власна “здоровість” стає ще важливішою.
Здорова жінка емоційно, фізично, духовно та ментально — що б це для вас не означало, робіть це. Бути здоровою людиною потрібно не лише для вашого власного добра, а й для добробуту вашої родини.
Ви не можете налити з порожньої чаші, так само як не зможете показати своєму синові, якою є здорова жінка, якщо самі не є такою.
Я борюся з депресією, тривожністю, низькою енергією — і це точно впливає на те, як я поводжуся з чоловіком і дітьми.
Бути матір’ю — це безкорисливий вчинок. У більшості днів ви будете ставити себе на останнє місце, і це нормально — це частина роботи. Чим швидше ви це усвідомите, тим більше зможете насолоджуватися материнством, а не відчувати розчарування.
Це не означає, що ви не повинні піклуватися про себе, скоріше навпаки — коли ви будете здорові, ви зможете краще служити і захищати свою родину так, як їм це потрібно.
Вашому синові ви потрібні й він потребуватиме вас до кінця ваших днів. Йому не потрібно, щоб ви оберігали його від усього складного, натомість він потребує, щоб ви були здоровими — і для себе, і для нього.
Зв’язок між матір’ю та сином є міцним і надзвичайно впливовим у житті вашої дитини. Будьте дуже обережні з цим привілеєм, адже це справді велика честь. Ми маємо величезну владу над тим, як наш син сприйматиме себе, кого обиратиме своєю майбутньою дружиною.
Надавайте йому сили, але не балуйте його. Захищайте його, але не робіть усе замість нього. Вкажіть напрямок, куди йому слід іти, але не ведіть його туди — це завдання Бога.
