День літнього сонцестояння в Україні: традиції пращурів і зв’язок із Купала

День літнього сонцестояння і свято Купала — не нові дати в українській культурі. Але їхня суть з давніх-давен неабияк трансформувалася. Що робили в найдовший день року наші пращури, а в які забобони й прикмети українці вірять досі?

Поговорили про це з культурологом і релігієзнавцем Євгеном Савіськом.

Коли день літнього сонцестояння в Україні

Літнє сонцестояння у північній півкулі знаменує найдовший день та найкоротшу ніч року. Це мить, коли Сонце досягає найвищої позиції над горизонтом, а нахил осі обертання Землі в напрямку Сонця — найменшого значення. Відтоді розпочинається астрономічне літо (в північній півкулі, бо в південній — все навпаки).

В Україні найдовший день у 2025 році припадає на суботу, 21 червня. Точний астрономічний час — 05:41 за Києвом.

Подія є не лише важливим астрономічним явищем, а і пов’язана з багатовіковими традиціями різних народів. Свято літнього сонцестояння має багато назв і походжень, як-от Мідсоммар, Ліґо, Яаніпяєв, Юганнус. У слов’ян зокрема — Купала.

Літнє сонцестояння: обряди та традиції

Святкувати літнє сонцестояння — традиція язичництва, — розповідає культуролог та релігієзнавець Євген Савісько. Цей день вважався світлим і радісним святом. Відзначали його в білому одязі.

В день літнього сонцестояння думали про позитивне і добре, а все погане гнали геть.

Багато ритуалів були пов’язані з вогнем. Так, напередодні сонцестояння в домівці запалювали свічку, віривши, що це допоможе очистити помешкання від злих духів і приверне в життя щастя.

Після цього обряду ходили босоніж.

А ще, за словами культуролога, існувала традиція купати дітей в росі, що випадала вранці дня сонцестояння.

Заборони на день літнього сонцестояння

В цей час уже було чим почастувати, тож організовувалися застілля. Їжа і напої були неважкими, аби можна було рухатися і святкувати з легкістю.

Готувалися завчасно: саме в день літнього сонцестояння тяжка фізична праця була заборонена, як і вбивства та сварки.

«Не можна було сваритися. Це притаманне саме для українських народних свят, для обрядовості, що перейняли й християнські свята, як-от Покрова. Думати позитивно, уникати сварок, бажати добра собі й ближнім — ось що було ключовим. Це мав бути світлий день у вчинках і думках», — зауважує релігієзнавець.

Літнє сонцестояння — прикмети

Свято літнього сонцестояння наші пращури пов’язували, за словами культуролога, з низкою народних прикмет, як-от:

• Якщо хмари на небі — до негоди впродовж літа;
• Якщо багато зірок на небі — до багатого врожаю, і не тільки жита чи пшениці, але й усього, що вродить в лісі;
• Якщо тихо, безвітряно — літо буде спекотним;
• Якщо багато опадів — і далі влітку дощитиме.

Загадування бажання в день літнього сонцестояння

В день літнього сонцестояння міркували про свої плани і мрії. Вважалося, щоб бажання здійснилося, загадувати його потрібно в ствердній формі.

Люди вірили, що яким буде внутрішній стан цього дня, таким буде і наступна частина року чи навіть період аж до зимового сонцестояння.

Зв’язок зі святом Купала

Святкування літнього сонцестояння і Купала пов’язані, але за сенсом не тотожні.

Купало — язичеське божество, покровитель врожайності та плодючості. І йшлося не лише про дари, які дає земля, а і про відтворення потомства, наприклад, домашньою худобою.

Навіть більше, пари, які мріяли продовжити рід, прагнули зачати дитину саме цієї дати. Як зазначає Савісько, вважалося, що діти, які були зачаті в ніч на Івана Купала, зростають сильними, розумними, талановитими, гарними, тобто з усіма найкращими рисами.

За попереднім, юліанським календарем, Купальська ніч припадала на 7 липня. Відповідно до новоюліанського — 2025 року свято Купала відзначають у ніч проти 24 червня.

«Івана Купала — свято, характерне для теренів України, яке припадає на сезон жнив. Певний період літнє сонцестояння та Купала збігалися за часом, відзначалися майже одночасно, а потім їх “розвело”, і це треба завдячувати церкві. На Івана Купала розпалювати багаття, закохані вступали в інтимні стосунки. Аби викорінити язичницькі вірування, церква запровадила свято Різдва Іоана Предтечі», — пояснює Савісько.

Українці, вже будучи християнами, шанували по суті язичницьке свято: стрибали через багаття, водили хороводи, ворожили й шукали квітку папороті. Останнє, до слова, не більш ніж легенда, бо інформація про цвітіння папороті не має наукового підґрунтя.

Ці ритуали в ніч на Купала популярні досі. Але, звертає увагу Савісько, не мають жодного відношення до християнства.

Православна церква України на своїх ресурсах закликала утримуватися від купальських гулянь, натомість присвятити Різдво Іоана Предтечі молитві та добрим справам.

Маркетинг і міфи

Сучасне сприйняття свят Купала та літнього сонцестояння сповнене міфів. Езотерики, ворожки, енергопрактики чи астрологи в мережі пропонують безліч своїх послуг, запевняючи, що певні алгоритми дій «допоможуть притягнути багатство, кохання чи щастя».

Замість купання у водоймах нині радять у день літнього сонцестояння, наприклад, «очищатися» ароматизованими паличками чи приймати ванну з кількома видами солі.

«Первісна ідея була дуже простою: найдовший день, найкоротша ніч і початок літа. Зараз з’явилася купа “фахівців”, які почали на цьому заробляти, вигадувати маркетингові ходи. Люди вірять, бо хочуть добра, позитива, тепла. Шкода, що дехто на цьому маніпулює», — міркує Савісько.

Стверджувати, як саме відбувалися ті чи інші ритуали в день літнього сонцестояння в наших предків, важко, бо бракує джерельної бази. Але, підсумовує культуролог, «усе було набагато простішим і зрозумілішим для людей, і точно без якихось маркетингових приманок».