20+ рідкісних вражаючих фото з життя української діаспори
У ХІХ-ХХІ столітті українська діаспора розкинулася по кількох континентах, знаходячи прихисток і створюючи нові спільноти в Канаді, США та Європі. Ці історичні світлини дозволяють зазирнути в повсякденне життя наших співвітчизників за океаном. Попри виклики асиміляції, українці зуміли зберегти свою ідентичність.
Надзвичайні вражаючі фото. Ви дізнаєтесь багато нового для себе. Гортайте і діліться з друзями!
Фото та підписи до нього запозичені з Telegram-каналу українського журналіста й публіциста Вахтанга Кіпіані (@ukrdiaspora).
1. 1964 рік. Бостон, США. Пам’ятний штемпель на честь 50-ти ліття Українських Січових Стрільців.
2. Степан Бандера, Михайло Черешньовський, Степан Ленкавський, Іван Вовчук, Степан Галамай біля Ніагарського водоспаду, 1955.
3. Сорочка, в якій Головний Отаман Армії УНР, фактичний керівник української держави у вигнанні Симон Петлюра, був в останній день свого життя.
Зберігається в українській бібліотеці у Парижі, яка має його ім’я.
4. Марки Ювілейного Свята Весни 1947 року в Міттенвальді, Німеччина, з нагоди 35-ліття Пласту.
5. У Філадельфії є одне з найбільших українських кладовищ у Північній Америці – Фокс Чейз.
На цьому кладовищі сотні вояцьких поховань – від УГА і УНР до українців, які воювали у лавах американської армії в ІІ світовій, Кореї та В’єтнамі. Також там поховані Лонгін Цегельський, який зачитував Акт злуки 22 січня 1919 року, члени родини Гірняків – отаман УСС, актор театру “Березіль”, священики, а також історик ОУН Петро Мірчук (двоюрідний дядько Арсенія Яценюка), головред газети “Америка”, директор Інституту ім. Липинського Евген Зиблікевич тощо.
6. Пам’ятник гетьману Івану Мазепі у румунському місті Галац.
Мазепа тут помер і був похований. На жаль, поховання не збереглося.
7. У бригаді НГУ “Хартія” є військовослужбовець з позивним “Маорі”.
Народився в Австралії, мама з корінного населення Нової Зеландії, тато – українець.
8. Голова ОУН Ярослав Стецько і журналіст Андрій Бандера, син провідника Степана Бандери.
9. Одеса, 1903 рік. Українські селяни сідають на пароплав “Херсон”, який має їх завезти на Далекий Схід.
Туди, де потім з’явиться український Зелений Клин з численними Переяславками, Полтавками, Черніговками тощо.
10. Вже дев’ята канадська монета-писанка. На знак пошани внеску українців у канадську мультикультурність.
11. На українському кладовищі у Бавнд Бруці, штат Нью-Джерсі, є таке сімейне поховання. З одного боку поховано майора Армії УНР о. Миколу Литваківського, з іншого – сотника цієї армії Григорія Полтавченка.
12. Джеймс Кушнер, онук президента Трампа, фанатіє від хокеїста НХЛ, американця українського походження Метью Ткачука. Він нападник клубу “Флорида Пантерз”. Ніякої моралі. Просто цікавий факт.
13. 1970 рік. Бандерівці разом з єврейськими організаціями протестують проти виступів у Канаді “хора Красной Армии им. Александрова” і інших радянських творчих колективів.
На гаслах написано – “СССР – це тюрма народів”, “Ви не співаки – ви вбивники”, “Красная Армія – символ тиранії” тощо. Фото з мюнхенської газети “Шлях перемоги”.
14. Рочестер, штат Нью-Йорк, 1953 рік. Члени греко-католицького Братства св. Йосафата – відділення Українського Народного Союзу.
15. За межами України з кінця XIX століття видано кілька тисяч найменувань пресових видань. На жаль, переліку не існує. Хіба по окремих країнах, організаціях тощо.
16. 24 серпня 1992 року відбулася дуже символічна в українській історії подія. У першу річницю Незалежності президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав регалії УНР першому всенародно обраному президенту України Леоніду Кравчуку.
Таким чином відбулося символічне з’єднання української історії з українським сьогоденням, української еміграції з незалежною Україною. На візочку – патріарх Мстислав, вояк Армії УНР, племінник Петлюри.
17. Юліян Бачинський – марксист, який першим сформулював ідею постання незалежної України “від Сяну по Кавказ”.
Перше видання цієї книжки вийшло ще 1895 року. За кілька років цю ідею розвинув націоналіст Микола Міхновський у своїй брошурі “Самостійна Україна”.
18. Так перевозили самвидав з невільної УССР у вільний світ.
19. Напівукраїнець Іван Боришко багато років був непереможним королем сумо. Японці ним пишаються.
20. Маркіян Григорій Паславський, вихованець Пласту.
Народився 16 січня 1959 в Нью-Йорку у сім’ї українських емігрантів. Добре грав у волейбол, завдяки чому вступив до військової академії Вест-Пойнт, яку закінчив у 1981 році.
Служив в 75-у полку рейнджерів, покинувши армію в ранзі майора у 1991 році.
З початком війни на сході України Паславський у квітні 2014 року приєднався до батальйону “Донбас”. Мав позивний “Франко” — на честь Івана Франка.
Маркіян Паславський загинув під час визволення Іловайська 19 серпня 2014 року, у віці 55 років, отримавши три поранення в спину. Похований 26 серпня 2014-го на Аскольдовій Могилі у Києві.
21. “Після нещасливого випадку…”. Некролог у газеті Івана Багряного провідникові революційної ОУН на третій день після пострілів з пристрою з отрутою.
Про кагебіста Сташинського ще ніхто не знав.
22. Бізнес, але “після взаємоподобання одруження не виключене”. Оголошення з 1965 року.
“Купець, українець, з власною крамницею в більйому місті Німеччини, 39 років, шукає країнки співпрацівниці з доброю німецькою мовою. Після взаємоподобання одруження не виключене. Листи слати до “Шляху Перемоги” під ч. 652/601″
23. Ще одне матримоніальне оголошення 1960-х рр. Цікаве формулювання – “не з власної вини розведена”.
24. Обкладинка запрошення на “Баль лікарів”, який відбувся у Нью-Йорку в лютому 1957 року.
Намальована видатним мистцем Святославом Гординським. Як вказано – “стрій вечоровий”. Тобто вхід не у джинсах 😉 Квиток на бал тоді коштував $3.
25. Знаменита фотографія з Іводзіми, де вояки піднімають зірково-смугастий прапор – це не тільки історія Сполучених Штатів, але й української діаспори.
Один з воїнів – сержант корпусу морської піхоти Майкл (удома – Міхал) Стренк був русином (українцем) з Пряшівщини – української етнографічної території, яка нині перебуває у Словаччині. Прапор було встановлено 23 лютого 1945 року. Протягом місяця під час важких боїв з японцями троє з шести бійців, зокрема й Стренк, загинули. Поховали Майка на Арлінгтонському кладовищі у Вашингтоні.
26. Українці в Японії.
У Японії живе не так багато українців. І тим більше, що одиниці можуть посісти помітне місце у тамтешньому суспільстві. Один з них – уродженець Мелітополя, боєць сумо (сумоторі) Сергій Соколовський, він же Шіші (“лев”), який виступає у найвищому дивізіоні професійного сумо. Фото зі сторінки посольства України в Японії.
