Убогі та тісні: як виглядали “безкоштовні” квартири в СРСР
Фанати СРСР часто люблять згадувати "чудові безкоштовні квартири"
Масове будівництво таких квартир розпочалося, коли до влади в СРСР прийшов Хрущов. Поки в розвинених країнах звична для пострадянського світу однокімнатна квартира вважалася економним варіантом для студентів, у СРСР таке житло вважалося мало не об’єктом розкоші, пише Telegraf.
Яким було насправді “безкоштовне” житло, яке радянська влада виділяла своїм громадянам. Проте першою таємницею таких квартир було те, що вони господарям не належали. Тільки після розпаду СРСР громадяни змогли назвати це житло своїм.
Варто зазначити, що для жителів СРСР такі квартири були дуже бажаними, адже до того як до влади прийшов Хрущов, сім’ї тулилися в комуналці. Разом, у двох-трьох-чотирьохкімнатних “сталінках” могли жити 2-4 сім’ї, тобто від 5 до 25 осіб.
Життя на кухні в такій “прекрасній сталінській квартирі” виглядало приблизно так:
Коли до влади в СРСР прийшов Хрущов, він активно зайнявся розв’язанням квартирного питання. І по всій країні почали зводитись цілі квартали нових будинків, квартири в яких почали називати “хрущовками”. Варто зазначити, що “якість” будівництва була дуже низькою.
Що являла собою типова “безкоштовна” радянська квартира
Будинки з “хрущовками” будувалися не поквартально, а “ялинкою”, що нібито покращувало інсоляцію, але виглядало це сумно. Через те, що в будинках зникли закриті двори, простір навколо швидко занепадав. А самі будинки більше нагадували коробки: без декору та персоналізації.
Через відсутність грошей було вирішено максимально здешевити житло.
Якщо говорити про планування таких квартир, то вони також кардинально відрізнялися від “сталінок” або “шведок”: висота стель зменшилася з 3-х метрів до 2,5-х метрів, коридори зовсім зникли, передпокої стали дуже маленькими, кухні були більш схожі на комори, а санвузли стали суміщеними.
Декілька типових планувальних рішень “безкоштовних” хрущовок:
Варто відзначити, що в такі квартирки заселяли ті самі великі сім’ї: у “двушку” цілком могли заселити сім’ю з трьома дітьми, а в “трьошку” — сім’ю з двома дітьми, та ще й з бабусею-дідусем.
Як виглядали “безкоштовні” радянські квартири
Типова радянська “вітальня” у хрущовці — це вузька кімната-пенал, третину якої займає величезна полірована “стінка”, диван та телевізор.
Темна кімната-“пенал”, в якій практично немає вільного місця через громіздкі меблі:
Зверніть увагу на це красиве фото в одній з таких “безкоштовних” квартир. Все б нічого, якщо не враховувати, що в маленькій кімнатці живуть п’ятеро людей — мати, батько і троє дітей. І навіть якщо у квартирі є ще одна кімната, то жити там дуже тісно.
Багато гостей у таку квартиру покликати не вдавалося, адже, серед внесених столів та стільців, і сісти не було де. Зазначимо, що “вітальня” ще грала роль і спальні господарів, про що говорить складний диван-ліжко, над яким висить килим (для кращої звукоізоляції). Коли немає гостей – кімната використовувалася і як вітальня, і як спальня.
Але реалії були набагато гіршими, ніж гарні постановочні фото, які робили для реклами “доступного житла”. Реальність — це коли посередині однієї з кімнат стоїть холодильник, адже на кухні для нього місця дуже мало, а річ необхідна. А ще зверніть увагу на пральну машину, тази та відра – вони не влізли у тісний суміщений санвузол.
