“Прекрасний пломбір” і не тільки: 7 міфів про СРСР
У СРСР все було не так райдужно, як розповідають
Радянське минуле залишило свій незабутній слід на звичках багатьох поколінь — як тих, хто жив у СРСР, так і тих, хто народився пізніше. Крім поведінкових моментів з покоління в покоління передавалися також і міфи про той період.
Популярні омани про СРСР.
1. Супер-якість радянських товарів.
Черги були характерною рисою часу:
Магазин електроніки:
Існує думка, що в СРСР все було краще — пломбір, надійна техніка та якісні речі. Але офіційні дані стверджують протилежне. Товарів не лише не вистачало, вони були не зовсім добрі. Дійсно вартісними були, наприклад, у швейному виробництві, до 40% товару (максимум 30% поліпшеного і 10% вищої якості). Решта — ширвжиток.
Показовий також рівень браку (дані на 1963 рік): алюмінієвий посуд — 92%, магнітофони — 66%, одяг — 33%.
2. Загальна рівність та відсутність бідності
У СРСР існував розрив у зарплатах у великих та малих містах, між промисловцями та іншими сферами. Частина населення не мала паспортів — понад 100 млн жителів сіл почали отримувати паспорти лише у 70-х.
Колгосп:
Також існувала проблема із розподілом “безкоштовних” ресурсів. Люди роками стояли у черзі на квартири, тоді як у сімей керівників їх могло бути кілька. Самі квартири у власності громадян не були.
3. Високий рівень моральних принципів
“У СРСР сексу не було” — розхожа фраза, знайома багатьом. Насправді у 20-х у радянській країні були доступні та пропагувалися контрацептиви, були дозволені розлучення та аборти. За часів Сталіна “розгул” припинили і право на переривання вагітності повернули лише 1955 року. Обговорювати тему сексу було не прийнято, відзначається також брак засобів запобігання вагітностям.
Радянський контрацептив:
4. Гендерна та національна рівність
Рівність статей у СРСР декларувалося, але не дотримувалося. Відпрацювавши зміну біля верстата, жінка приступала до другої вже вдома. Готувати та прибирати вважалося її обов’язком, що було зображено у літературі та кіно. Працювати при цьому вона мала нарівні з чоловіками.
Жінки працювали на заводах:
За національною ознакою були гоніння — антисемітизм, виселення корінних народів та інші. Зокрема, в 60-80 роки євреїв намагалися не пропускати на математичні факультети престижних інститутів.
5. Найкраща медицина та освіта
Радянська стоматологія:
Масовість не означає якість, і радянська медицина відставала від західної. Процвітали корупція та хамське ставлення до пацієнтів. Освіта була однобокою і не мала відходити від доктрини партії, а генетику свого часу вважали “лженаукою”. Висот СРСР досяг у ядерній та космічній галузі, а гуманітарні науки страждали. Також у період з 1924 по 1956 намагалися запровадити плату за навчання у старшій школі та за вищу освіту.
6. Безпека
Суть цього міфу полягає в тому, що в СРСР майже не повідомляли про злочинність. Не було відкритих статистичних даних, аби люди могли зрозуміти, що насправді коїться в злочинному середовищі. По телевізору іноді з’являлися репортажі з залів суду або сухі зведення про покарання правопорушників, але це був максимум, який міг дозволити собі Союз.
Наприклад, в СРСР не висвітлювали новини про серійних убивць, а їх було чимало — Андрій Чикатило, Микола Джумагалієв, Сергій Ткач; не розповідали також і про підліткові банди, коли зустрічі завершувалися масовими бійками з кастетами та арматурою. Існували навіть об’єднані угрупування, які займалися крадіжками та грабежами — «Білий Хрест», «Банда Бірюкових», «Банда Евстратова» та інші. Часто організаторами таких угрупувань були міліціонери.
За даними статистичної збірки «Злочинність і правопорушення», яка вийшла вже пізніше (1991 р.), у 1970 році в Україні зареєстрували більше мільйона злочинів, а вже у 1983 — два мільйони.
7. Міста-мурашники з “бетонними коробками”
Кінотеатр у Мінську:
Швидке житло, горезвісні “хрущовки” та аналогічні споруди справді були масовим явищем у СРСР. Воно відповідало потребам часу — швидкому зростанню міського населення та індустріалізації. Проте практикувалися й інші стилі, серед яких сталінський ампір. А деякі будівлі радянської будівлі по праву займають місце в історії архітектури, наприклад, харківський Держпром.
Держпром – перший радянський хмарочос:
