Кожному з нас, напевне, приходилося чути підбадьорливі поради, від яких на душі ставало лише гірше. «Не накручуй себе, все буде добре!», «Не кисни, у когось справи ще гірші», — під такими словами часто ховається зовсім не дружня прихильність, а уникнення проблем та придушення справжніх почуттів. Назвемо це токсична позитивність.
Ми в Тутка вирішили з’ясувати, чим небезпечне перебільшено оптимістичне ставлення до життя та чому так важливо дозволити собі відчувати не лише позитивні емоції.
Що таке токсична позитивність
Під токсичною позитивністю психологи розуміють підхід до життя, згідно з яким людина завжди повинна зберігати позитивний настрій та в жодному разі не піддаватися під вплив негативних емоцій. Люди, які дотримуються цього типу мислення, нерідко впадають у крайнощі. Намагаючись знайти у всьому світлий бік, вони, замість того щоб проживати хворобливі почуття, пригнічують їх, чим насправді лише погіршують свій стан.
Бажаючи когось підтримати, такі люди часто поводяться токсично. Вони щиро дивуються, чому у відповідь на пораду не сумувати та підбадьоритися співрозмовник лише ще більше дратується. Не знаючи, що значно правильніше було б просто дати людині виговоритися.
Втеча від проблем
Прикладом токсичного позитиву може бути ситуація, коли людина не тільки приховує свої справжні почуття за шаблонними гаслами («Все, що не робиться, на краще», «Щастя — це вибір», «Посміхнись, і світ посміхнеться тобі»), а й соромить інших людей за те, що вони ставляться до життя недостатньо оптимістично: «Подумаєш, з роботи звільнили! Головне, руки-ноги на місці», «А що такого страшного в розлученні? Сьогодні одна дружина, завтра — інша».
Замість того, щоб шукати вихід з важкої ситуації, такі люди займаються самообманом. Вони поводяться як маленькі діти, які, закривши обличчя руками, вірять, що їх не видно: якщо я не звертаю уваги на проблему — отже ніякої проблеми немає.
Читайте також: 15+ тривожних дзвіночків, які волають про те, що в людини знижена самооцінка
Заборона на негативні емоції — свої та чужі
Заперечуючи та приглушуючи негативні емоції, людина насправді лише посилює їх. Може здатися, що вміння побороти в собі «погані» почуття, такі як гнів, смуток, зневіру, — це риса сильної особистості. Однак постійна брехня собі про те, що все добре, коли фактично це не так, врешті позначається на нашому психічному здоров’ї.
Любителі токсичної позитивності не можуть прийняти як свої негативні емоції, так і чужі. Зіткнувшись з проявом чиєїсь тривоги, спустошеності або пригнічення, вони намагаються применшити негативний досвід співрозмовника й тим самим відгородитися від некомфортних внутрішніх відчуттів.
Знецінювання почуттів інших людей
Грань між підтримкою та знеціненням чужих переживань дуже тонка. Люди не люблять бути поруч з людиною, якій важко та боляче. Щоб приховати свою ніяковість, вони починають вимагати від співрозмовника поведінки та реакцій, на які той не здатний: «Зберися! Будь сміливим!», «Ану, посміхнися. Розкажи щось гарне!» Такі поради зазвичай лише додають відчуття провини та сорому.
Почуття провини за негативні емоції
З розвитком соцмереж токсична позитивність почала зустрічатися набагато частіше. Люди зазвичай діляться з підписниками лише яскравими подіями зі свого життя. Оптимізм вважається нормою, а песимізм критикується. Однак здебільшого за красивою картинкою ховається глибока внутрішня незадоволеність.
Демонструючи постійну життєрадісність, людина потрапляє в пастку: ховаючи те, що насправді відчуває, вона накопичує негативні емоції, які лише і чекають моменту, щоб вирватися назовні. Це породжує внутрішній дисонанс: «Чому мені так погано, якщо у мене все начебто добре?» Заборона на справжні почуття найчастіше призводить до депресії та самопоїдання.
Чим відрізняється токсична позитивність від здорової підтримки
Психологи радять відмовитися від примітивного поділу емоцій на чорне та біле. Насправді почуття не погані й не добрі. Вони — лише сигнали, які допомагають звернути увагу на важливі для нас речі та служать джерелом інформації для довколишніх людей. Прийняття і чесне проживання складних і неприємних емоцій лише сприяє швидкому їх подоланню.
Здоровий оптимізм, на відміну від токсичного, вимагає від людини не придушувати «погані» почуття, а ставитися до них з увагою та співчуттям. Щоб правильно підтримати людину, досить не засуджувати її та дати їй час, щоб «прожити біль». І лише потім разом шукати вихід з ситуації, що склалася.
Немає нічого поганого в тому, щоб підбадьорювати когось або повторювати самому собі позитивні афірмації. Головне при цьому — не спрощувати складні переживання та не пригнічувати хворобливі емоції.
А серед ваших знайомих є людина, яка вічно на позитиві? Які підбадьорливі фрази дратують вас найбільше?
