Ваша дитина постійно була ангелом небесним, але нещодавно ви помітили труднощі спілкування з нею? Діти зовсім несподівано починають закочувати очі при розмові й “відгавкувати” на ваші слова? Так, такий період настає в кожній сім’ї. На щастя, є варіанти конструктивної бесіди, завдяки яким батьки можуть налагодити стосунки й спілкування з дитиною.
Тутці відомо, як важливо зберегти у сім’ї повагу і пропонуємо сьогодні 7 кроків налагодження комунікації, коли дитина бунтує.
Крок 1: Не відповідайте таким самим тоном
Так, важко втримати рівновагу, якщо дитина пащекує, та пильнувати власний язик вкрай важливо. Саме ви маєте стати прикладом поваги. Крики, лайливі слова та сварки не повинні розбудити вашого внутрішнього Халка.
Не дозволяйте дитині продовжувати розмовляти з вами таким тоном. Встановіть межі, які не можна переходити. Відреагуйте на слова: “Ну то й що”, “Ага, ага”, “Мені все одно”, “Залиш мене у спокою”. Попросіть дитину зупинитися та не розмовляти з вами таким тоном. Опустіться до рівня очей дитини, та не обмежуйте спілкування з дитиною реченням: “Ану повтори, що ти сказав!”
Читайте також: Ролі, які грають бабусі: як зробити її своїм союзником, але відстояти кордони сім’ї
2. Спробуйте зрозуміти, чого дитина хоче
Ніколи не забувайте, що дитина ще вчиться контролювати своє поводження, їй часто дуже складно ладнати зі світом. Тож нетерплячість для неї — норма. Встановивши ліміти у спілкуванні, розпитайте дитину, чого ж вона хоче. Якщо дитина починає говорити, в її голосі бринить злість, страх, біль або роздратування.
З кожною дитиною щодня потрібно проводити щонайменше 15 хвилин, зосереджуючись на її проблемах і почуттях. Спробуйте зрозуміти її потреби, сподівання та мрії. Може, дитину цікавить вивчення Всесвіту, а ви жодного разу не відводили її до планетарію.
3. Скажіть дитині, що ви розумієте її стан
Спілкування з дитиною психологи радять починати з речення: “Ой! Мабуть, тобі сумно, якщо ти зі мною отак розмовляєш” або “Хотіла б почути більше, але мені важко зосередитися при таких атаках”. Якщо дитина продовжує кричати, перенесіть розв’язання проблеми до спокійніших часів.
4. Покажіть наслідки й очікуйте на відповідь
Дітям варто продемонструвати, що ввічливість — перевага насамперед для них і ви не будете мовчати на кожне зухвале слово чи міміку. Іноді таких нагадувань дитині треба зробити декілька.
Дитині важливо донести, що її розв’язаний язик ніхто не буде терпіти, тож не мовчіть на таку поведінку. А ще до додаткових санкцій, окрім телевізора і комп’ютера, можна додати: “Будеш зі мною отак розмовляти — закрию на тиждень на домашній арешт”. Дитина зрозуміє, що ви налаштовані серйозно, а ви дотримайте обіцянки.
5. Дозвольте синові/доньці висловити свою думку
Пам’ятайте, що добрий знак — якщо дитина висловлює свою думку. Та робити вони це мають у відповідний спосіб. І вони мають бути впевненими у тому, що їх вислухають. Спілкування з дитиною буде продуктивним тоді, коли ви не перебиватимете її у потоці висловлення думок.
Вислухавши дитину, ідентифікуйте тип проблеми. Найголовніше — покажіть їй співчуття й любов. Вона не має сприймати вас за ворога.
6. Зрозумійте, коли саме дитина починає пащекувати
Якщо немає жодних суттєвих часових рамок, коли дитина починає з вами сперечатися, то все гаразд. Якщо ні — привід замислитися: дитина щодня повертається зі школи в поганому настрої? Нагода розв’язати більш суттєві труднощі й попередити майбутні негаразди.
7. Похваліть за гарну поведінку
Кожна людина хоче відчувати себе потрібною, і маленька людина — і поготів. Якщо бачите, що дитина припиняє погані розмови й ставиться до вас із вдячністю, — обійміть її, скажіть тепле слово і “дякую”.
Та водночас дайте їй зрозуміти, що гарна поведінка — не привід випрошувати все, що заманеться.
А яке у вас спілкування з дитиною? Чи часто вона вимовляє погані слова, провокує вас на сварку?
