Варвара Каринська: українка, яка створила балетну пачку, працювала з Далі й отримала «Оскар»
«У літературі є Шекспір, а в костюмах — Каринська», — казав відомий американський балетмейстер Джордж Баланчин про харківську дизайнерку Варвару Каринську. Вона здобула першого «Оскара» для України та створила балетну пачку, яка є невід’ємною частиною вбрання у сучасному великому балеті.
Цього дня, 3 жовтня, у Харкові народилася жінка, сила якої викликає подив, талант і цілеспрямованість досі захоплюють весь світ, а біографія надихає на створення роману.
Варвара Каринська вважається американською дизайнеркою, хоча по суті залишалася українкою. На території України вона прожила всю молодість і переїхала до США аж у 53 роки.
Одне вдівство і два заміжжя
Народилася Варвара в 1886 році в сім’ї харківського купця-мільйонера Андрія Жмудського. Того самого, що ініціював зведення найбільшого в Харкові Благовіщенського собору. Він мав десятьох дітей, і Варвара була третьою.
Вона з дитинства захоплювалася вишиванням, однак здобула і «серйозну» освіту – вивчала право в Харківському університеті. А далі – життя з сюжетом, гідним відображення у кіно.
У 22 роки Варвара вийшла заміж за Олександра Мойсеєнка, сина іншого заможного харківського промисловця. Але вже через рік її чоловік помер, залишивши дружину з немовлям – донькою Іриною.
Варвара не впала у відчай, а до доньки додався ще й прийомний син – дворічний небіж Володимир, якого молода вдова відсудила у свого старшого брата.
Невдовзі Варвара вийшла заміж за видатного харківського адвоката-криміналіста Каринського. Саме під його прізвищем вона стане відомою
У вирі історичних подій
У 1915 році Каринські перебралися до Москви, адвокатська практика чоловіка процвітала, а Варвара зосередилася на мистецтві та світському житті, відкривши свій салон.
Як мисткиня вона віднайшла свою власну художню техніку, комбінуючи шматки кольорової шовкової марлі з фотографіями та малюнками. Темою її перших робіт був балет. Вже перша виставка була дуже успішною.
Та скоро у вирі революційних подій, які спершу підняли чоловіка Варвари до посади міністра юстиції Тимчасового уряду Росії, а з поразкою білогвардійського руху змусили емігрувати, сім’я розпалася.
Варвара із дітьми залишилася в Україні й заочно розлучилася з чоловіком.
Підприємлива дружина промисловця
Однак доля не залишала її саму: вже в 1921 році вона повернулася до Москви, де вийшла заміж втретє – за Володимира Мамонтова, сина одного з найбагатіших московських дореволюційних промисловців. Це дозволило їй знову відкрити свій салон, де збиралися митці, інтелектуали й навіть урядовці. Також Варвара відкрила модельне ательє з пошиття одягу й капелюшків, антикварну крамницю та школу вишивання. Але радянська влада націоналізувала останню.
Усвідомлюючи, що вільно творити в СРСР їй не вдасться, а діти не матимуть гідного майбутнього, пані Каринська докладає всіх зусиль, аби виїхати з дітьми в Європу.
Залишити СРСР Варварі з дітьми вдасться в 1924 році за сприяння наркома освіти Анатолія Луначарського.
Майже детективна історія
Завдяки брату, який працював у «Пролеткульті» під керівництвом Луначарського, Варварі Каринській вдалося потрапити на прийом до наркома особисто. Вона запропонувала організувати дитячу виставку радянської вишивки у Західній Європі, а насправді задумала втечу з СРСР.
Рятуючись від влади Рад, Варвара Каринська рятувала не лише себе й родину, а й зібрану за довгі роки унікальну колекцію старовинної церковної вишивки XII-XIII ст., яку радянська влада готувалася знищити. Варвара окантувала примірники в рами і закрила зверху учнівськими вишивками на теми символіки Радянської держави.
При перетині кордону ніхто й не здогадався. Як і про сховані діаманти в капелюшку доньки та про гроші, вшиті у підкладку Варвариного пальта й розкладені між сторінок книг Маркса і Енгельса…
Так, таємно рятуючи вишивку, коштовності та сімейні накопичення, Каринська з дітьми доїхала до Німеччини.
Шекспір костюма
Після кількох років перебування у Берліні та Брюсселі в 1930 році Каринська опинилася в Парижі, де прожила 9 років. Загалом 15-річний період життя в Європі був досить вдалим у творчому плані. Варвара працювала з Сальвадором Далі, Марком Шагалом та іншими художниками. Створювала костюми для трупи «Балле рюс де Монте-Карло» та інших відомих труп.
Із Парижа в 1939 році мисткиня з дітьми переїхала до Нью-Йорка. Там Барбара (так її називали у США) почне нове життя, але продовжить займатися улюбленою справою.
Вона зробила майже всі костюми до постановок засновника Школи американського балету Джорджа Баланчина (спочатку за ескізами художників, потім самостійно) – «Вальс», «Шотландська симфонія», «Лускунчик», «Блискуче алегро», «Сон у літню ніч».
Баланчин називав її «Шекспіром костюма», від якої залежить половина успіху вистави.
Винахідниця пачки
Паралельно Варвара Каринська розробляла костюми для різних танцювальних колективів, мюзиклів на Бродвеї та голлівудських фільмів. В її сукнях знімалися Марлен Дітріх, Інгрід Бергман, Ліз Тейлор та багато інших зіркових акторок.
Загалом у США Варвара Каринська створила образи для майже 50 балетів і, за оцінками критиків, здійснила переворот в балетній моді. Йдеться про пачку.
Зрештою так Каринська зробила саме ту пачку, яку використовують і сьогодні.
Українка в Голлівуді
Варвара Каринська була удостоєна найвищої кінопремії – «Оскар» і двічі номінувалася на неї. У 1948 році вона отримала найвищу голлівудську нагороду за дизайн костюмів для фільму «Жанна д’Арк» (США) і у 1952 році до фільму-балету «Ганс Крістіан Андерсен».
За своє життя пані Каринська пройшла чимало випробувань, які її загартували й посилювали бажання творити. Саме до творчості вона завжди прагнула і навіть у найскладніші часи не зрадила собі та своєму таланту. Адже в цьому був сенс її життя та найбільше задоволення. Вона прожила насичені 97 років…
Харків’яни пам’ятають про видатну уродженку: в місті є пам’ятна табличка на будинку її сім’ї, вулиця, названа на її честь, та Фонд імені Варвари Каринської. В 2004 році було засновано Міжнародний фестиваль моди і театрального костюма її імені.
Джерело: УКРАЇНКИ
