«Знав би, де впадеш, соломки підстелив би» – з гіркотою кажуть ті, хто, припустившись фатальної помилки, залишився з порожніми руками. Проблеми людства старі, як світ, ситуації повторюються раз у раз, а люди так само стають на одні й ті ж граблі. Замість того, щоб визнати певні життєві постулати, вони продовжують набивати свої ґулі, продовжують ходити по колу особистих невдач.
Ми в Тутка вважаємо, що вчитися краще на чужих помилках. А тому склали топ-10 цинічних істин, які допомагають поглянути гіркій правді прямо в очі.
До речі, в бонусі на вас чекає кілька іронічних відкриттів, усвідомлення яких приходить тільки з віком.
Людина, що критикує вас насправді говорить про себе
Образливі слова, в’їдливі репліки та глузування іноді ранять не гірше від кинджалу. Люди, які беруть все близько до серця, можуть роками прокручувати в голові чиюсь грубу фразу, аналізуючи, що ж з ними не так.
Насправді та людина, яка критикує, завжди говорить про себе та про свої комплекси. Ворожі висловлювання такої персони — це проекція її власних проблем на когось іншого. Так, дівчина, яка називає подругу товстою, просто панічно боїться погладшати. Щоб заглушити цей страх, їй потрібна жертва, на фоні якої вона буде «дуже навіть нічого».
Нікому не потрібні ваші жертви
Хтось жертвує заради коханої людини своїми інтересами та кар’єрою. Хтось виснажується на трьох роботах, щоб діти ні в чому не відчували потреби. Хтось обмежує себе у всьому, аби іншим було добре. Але якою б благородною не була така допомога, вона виснажує. Альтруїсти завжди почуваються виснаженими, а замість подяки чують лише: «Ну і хто тебе просив?» І справді, нікому не хочеться нести відповідальність за чужі жертви.
- Колись керував персоналом невеликої мережі. І завжди інструктаж з техніки безпеки я починав зі слів: «Не будьте героями». Жодна каса, жоден товар не вартують вашого життя та здоров’я. Почалася пожежа — і ви не бачите можливості її загасити? Втікайте. Вам погрожують, вимагаючи касу? Віддайте. Їх потім знайдуть, камери всюди. Зрештою, це не ваші гроші. Ну а якщо при влаштуванні на роботу вас попереджають, що в цьому випадку платити вам, — втікайте звідти відразу.
Читайте також: 20+ порад від професіоналів своєї справи, за які вони зазвичай беруть гроші
Спілкуватися з людьми, які вам не подобаються, не обов’язково. Навіть якщо вони ваші родичі
Буває, що стосунки в родині, де, здавалося б, повинні панувати любов і підтримка, наповнені лише нерозумінням, сварками та знущаннями. Не варто продовжувати спілкування з тими, хто отруює вам життя, навіть якщо це — ваші кровні родичі. Якщо все, що ви отримуєте від членів сім’ї у відповідь на спроби налагодити контакт, — це знецінення, маніпуляції та приниження, то єдиним виходом буде обмежити спілкування з ними. Або взагалі його припинити.
- Сестра чоловіка за кожної зручної нагоди намагалася виставити мене круглою дурепою: «Віддалено працюєш? Тобто на шиї у мого братика сидиш?», «Що це в тебе за сукня незрозумілого кольору?», «І хто ці помиї їсть?» Врешті мій терпець увірвався, і я прямо сказала: «Мабуть, у тебе взагалі життя не складається, якщо ти завжди намагаєшся мене якомога болючіше вжалити. Невже інших джерел для радості більше немає?» Відповіді не було, а спілкування поступово зійшло нанівець. І я щаслива, тому що ніякі родинні зв’язки не вартують витрачених нервів.
Щоби бути в щасливих стосунках, не обов’язково бути «берегинею вогнища» або «справжнім годувальником»
Справжньої популярності зараз набувають курси, покликані навчити дівчат відкрити в собі жіночу енергію. «Жінка повинна надихати чоловіка на подвиги», «Жінка повинна бути покірною та слабкою», «Жінка повинна носити виключно спідниці й сукні», – самовіддано проповідують коучі, наче надворі XVIII століття.
У цій моделі стосунків є свої недоліки. Намагаючись бути «домашньою феєю», жінка часом відмовляється від особистих інтересів і впадає в залежність, а «годувальник» не витримує тягаря відповідальності, що звалився на нього. Набагато більш стабільними є тип стосунків, де обидва партнери — повноцінні особистості зі своїми інтересами. Секрет щасливого шлюбу криється не в панчохах і хутряних тапулях, а у взаємній повазі та прийнятті.
Любов вимірюється рівнем щастя, а не страждання
Виховані на фільмах і книгах про ідеальну романтичну та пристрасну любов, люди помилково набувають психологічної установки, що справжня любов неодмінно пов’язана з душевними стражданнями. Чим більше стосунки нагадують американські гірки, чим сильніше один партнер контролює або ревнує іншого, тим сильніше почуття. Але це не так.
«З ним погано, але без нього ще гірше», «Б’є — отже любить» та інші слова насправді не мають з любов’ю нічого спільного. Все це — про нездорові стосунки, в яких місце любові займають страх і потреба.
Якщо людина застрягла в стані жертви — їй так комфортно
Жінка бідкається подругам, що живе з чоловіком, який не приховує, що не збирається з нею одружуватися. І хоча їй це не подобається, вона продовжує прати та прасувати його речі, сподіваючись, що в один прекрасний день він зміниться й гідно оцінить її. Подруги дивуються, чому ж вона його не покине, навіщо страждає. Відповідь проста: стан жертви має уявні переваги.
У психології відоме поняття вторинної вигоди. Це ситуація, коли люди, перебуваючи в скрутному становищі, витягують з нього свої плюси. Наприклад, жертву всім шкода, і вона, розповідаючи людям нестерпні подробиці свого життя, отримує увагу та співчуття. З жертви нічого не вимагають: можна дозволити собі бути слабкою і безвідповідальною людиною. Допомагаючи нікчемному партнеру вибратися з ями, жертва відчуває себе благородною і милосердною, а ще — потрібною комусь. Віддаючи всю себе, людина вірить, що може заслужити любов і добре ставлення. З таким викривленим психологічним переконанням її, ймовірно, виховали батьки.
Ось чому часто не варто намагатися врятувати людину, яка вічно скаржиться на свою долю. Можливо, несвідомо її все влаштовує та жити по-іншому вона просто не зможе.
Не в грошах щастя, але без них щастя немає
Не все в нашому світі можна купити за гроші. Наприклад, щиру любов і дружбу, талант і досвід не можна. А от все інше — абсолютно реально. Хто б що не казав, але з грошима на руках шансів бути здоровим, щасливим і зреалізованим значно більше.
- Люди, які скажуть, що «не в грошах щастя» – та йдіть ви знаєте куди? Бути щасливим — страшне як дорого. Споживати здорову їжу — дорого. Хочеш дізнатися, чи ти здоровий — дорого. Бути красивим — там взагалі очманіти як дорого. А якщо ще і світ побачити захочеш, то взагалі треба мати вагон грошей.
- «Не в грошах щастя» скажуть тільки ті люди, у кого задоволені хоча б базові потреби. А в іншому випадку важко бути щасливою, якщо ти не маєш чим оплатити комунальні послуги та десять днів сидиш на гречці не через те, що ти на дієті, а тому, що ти просто не маєш грошей.
День, щоб почати нове життя, ніколи не настане
Скільки грандіозних планів було відкладено під приводами «почну з понеділка», «після новорічних свят», «ось стане вільніше графік, і вже тоді точно». Більшість з них напевно залишилися невиконаними.
Слушного моменту можна прочекати все життя. Завжди знайдуться невідкладні справи, непереборні обставини, які переконають вас відтермінувати початок нового життя хоча б на трохи. Підсвідомо мозок намагається уникнути дискомфорту, пов’язаного з незвичним способом життя, і миттєво знаходить для цього вагомі відмовки. Якщо ви дійсно хочете змінити своє життя, то зробити це треба прямо зараз, не чекаючи початку тижня, місяця або року.
Гарні оцінки не допоможуть влаштуватися в дорослому житті
Гарні оцінки в школі та університеті — не гарантія успішної кар’єри в майбутньому. Як засвідчує досвід, трієчники часом стають набагато успішнішими за відмінників. Поки останні горбляться над підручниками й намагаються завоювати прихильність викладачів, їх однолітки заводять дружні зв’язки та вивчають лише те, що їм цікаво.
Для багатьох колишніх відмінників, які звикли до похвали, зіткнення з суворою реальністю, де, крім визубрених знань, потрібні ще хватка, соціальна компетентність та психологічна гнучкість, стає справжнім стресом.
Щастя — це не вдалий збіг обставин, а свідомий вибір
Часто люди запевняють: «Я не буду щасливий, поки не зустріну другу половинку», «Якби я вийшла заміж за цього, а не за того, тоді я була б щасливою» – і тим самим перекладають відповідальність за своє щастя на когось іншого. Однак, як підтверджує практика, ні ідеальний партнер, ні тим більше вдалі життєві обставини — підвищення на посаді чи спадок, який зненацька звалився на голову, не роблять людину щасливішою.
У своїй книзі «Вибір» знаменита психологиня Едіт Егер, яка пережила Освенцим, пише, що бути щасливим — це рішення, яке здатен прийняти кожен з нас. Ми не можемо змінити минуле або зазирнути в майбутнє. Єдине, що в наших руках, — це те, як ставитися до того, що сталося і що робити далі. Саме від відповідей на ці запитання залежить, чи буде людина жити жалем, помилками минулого та страхом перед майбутнім чи назавжди звільнить себе від них, зробивши вибір на користь особистого щастя.
Бонус: 5 прописних істин, які ми пізнали, тільки подорослішавши
Якби ви могли повернутися в минуле, яку цінну пораду дали б самому собі?
