Карати дитину за прогріхи — один з методів виховання, до якого вдаються навіть найбільш терплячі батьки. Психологи стверджують, що воно повинно стати уроком, що дозволяє маляті усвідомити помилку, навчитися нести відповідальність. Тутка подасть певні правила, як не потрібно карати дітей, щоб не зіткнутися з погіршенням ситуації.
Багато батьків припускаються серйозної помилки, караючи дитину за найменші порушення, погані оцінки. Таким чином вони намагаються змусити малюка усвідомити, що схожа поведінка неприпустима, не схвалюється навколишнім суспільством. Поступово він звикає до негативної реакції дорослих, продовжуючи здійснювати погані вчинки після чергового покарання.
Маленькі діти не розуміють, що таке добре, чому не можна брати чужі речі, робити певні вчинки. Завдання батьків — навчити дітей нести відповідальність за вчинені дії, думати про наслідки. Психологи радять викорінювати термін «покарання», щоб уникнути негативних наслідків:
- зародження у дитини тривожності й дратівливості;
- формування шкідливої звички брехати, щоб уникнути сварки з батьками;
- появи прихованих образ, які вихлюпуються в агресію, бійки в школі.
Навчіться відрізняти поняття «покарання» і «відповідальність». У першому випадку дитина ламає іграшку, псує особисті речі, за що отримує порцію гніву та вечір в кутку без улюблених мультфільмів. У другому випадку виробляється причинно-наслідковий зв’язок між поганим вчинком і наслідками.
Читайте також: Головна таємниця у вихованні дітей, на яку ви витратите 5 хвилин в день
Як можна і як не можна карати дитину
Якщо дитина розбила вазу або тарілку, ввічливо й без крику попросіть прибрати уламки. Спокійним тоном розкажіть, що вона зіпсувала дорогу річ і тепер потрібні гроші для виправлення ситуації. На певний час їй доведеться залишитися без цукерок або відкласти покупку бажаної іграшки, щоби придбати нову вазу. Важливо донести, що обмеження пов’язані безпосередньо з поганим вчинком.
Як зрозуміти, що вимоги до дитини справедливі
Часто вимоги до поведінки або вчинків дитини сильно завищені. Багато батьків на підсвідомому рівні прагнуть зробити її ідеальною, вихованою, не беруть до уваги особливості характеру або оточення.
Приховані причини частих покарань:
- Схожий спосіб «спілкування» постійно практикувався в сім’ї батьків, став основою для виховання власних дітей.
- Дитині не вистачає уваги та любові дорослих, тому погані вчинки — спосіб привернути увагу матері.
- Дорослі отримують емоційну розрядку, зриваються на дітях через власні проблеми на роботі, в сім’ї.
Можливо, насамперед треба зупинитися, розібратися в особистих переживаннях. Гарну допомогу одержите при відвідуванні дитячого психолога, групових заняттях з іншими батьками «важких дітей».
Як навчити дітей відповідальності
Для виправлення ситуації треба відновити довірливі стосунки з дитиною. Важливо щодня нагадувати, що її будуть любити в будь-якій ситуації.
Не потрібно:
- мовчати й ігнорувати малюка;
- завдавати болю, проявляти агресію;
- ображати словами;
- періодично нагадувати про старі помилки;
- надмірно карати за маленькі порушення.
Вчіть дитину відповідальності. Для цього дорослі пропонують дотримання сімейного статуту. Простих правил повинні дотримуватися батьки й діти без виключень. Важливо без крику пояснювати, чому заборонено дивитися телевізор більш як 2 годин на день, грати за комп’ютером замість уроків.
Психологи рекомендують частіше спілкуватися з дітьми, попереджати, до чого можуть призвести негативні вчинки: «Не можна брати планшет сестри без дозволу, тому що він — особиста річ, як і твої іграшки. Якщо хочеш, пограти — запитай дозволу».
Дитина повинна помилятися, щоб навчитися робити правильний вибір. Можна запропонувати заощаджувати кишенькові гроші на нову гру. При цьому попередьте малюка, що він має право купити шоколадку, але в такому випадку доведеться заново наповнювати скарбничку.
Основна помилка батьків — карати дитину, не розібравшись в ситуації. Це завдає сильних образ, які залишаються в пам’яті, стають причиною комплексів і розладів психіки, вимагають лікування в зрілому віці.
