У 1946 році у Великобританії розпочали тривале дослідження, в рамках якого вчені відстежували життя всіх дітей, народжених в один тиждень. У дослідженні брали участь і матері. На їхню думку, бути гарною мамою чи батьком — легко: варто лише проявляти емоційне тепло, говорити з дитиною, слухати її й виконувати ще кілька простих правил. Мамусі й татусі в XXI столітті підходять до виховання більш ґрунтовно, до того ж часто собі на шкоду.
Тутка проаналізував, до яких помилок призводить такий підхід виховання, і з’ясував, чому іноді до батьківства варто ставитися простіше.
1. Раннє використання косметики
Хто з дівчаток потайки не фарбувався маминою помадою в далекому дитинстві? Сьогоднішні маленькі леді зробили крок далі й сміливо підфарбовуються перед школою або прогулянкою з подружками. За даними маркетингового дослідження, в США більш ніж половина дітей у віці від 12 до 14 років користуються декоративною косметикою, зокрема олівцями для очей і брів, тінями й тушшю. 45% з них наносять тональний крем або консилер, 33% — рум’яна і бронзер, 10% фарбують волосся.
І якщо можна знайти косметику, яка не містить шкідливих компонентів, то з психологічними наслідками не все так просто. У найважчому випадку дівчинка отримає так званий синдром принцеси: егоцентризм, схильність до театральної поведінки, переконаність у власній винятковості, тож, як наслідок, споживацьке ставлення до життя. Згадайте своє дитинство: в 14 років за косметику й високі підбори завучка могла написати на вас догану.
2. Потурання кожній забаганці
Нова іграшка вже зараз, а не на день народження чи на Новий рік? Фотосесія щомісяця? До школи — лише в костюмі від Tommy Hilfiger і з модною стрижкою? «Головне — бути не гірше за інших і подарувати щасливе дитинство» — так міркують батьки, які витрачають на дитину занадто багато грошей.
Бажання відповідати уявній нормі сформує людину, яка не вміє керувати фінансами. Вона буде концентруватися лише на матеріальному аспекті життя, а такі речі, як емпатія і співчуття такій дитині (а пізніше і дорослій людині) будуть незнайомі.
3. Відпочинок за кордоном до 3 років
Якщо ви регулярно подорожуєте, то напевно помічали на курортах і в улюблених туристами містах сім’ї з немовлятами. Поїздки можуть викликати стрес, особливо на етапі підготовки. Відпустка з маленькими дітьми передбачає більш детальне планування.
Додайте сюди акліматизацію, перельоти або довгу подорож потягом — такий відпочинок стане випробуванням і для батьків, і для дитини. Крім того, ми зберігаємо спогади лише з певного віку, а саме з 3,5 роки: діти молодшого віку просто не запам’ятають тієї краси, яку ви хотіли б їм показати. Тому брати з собою дитину, молодшу цього віку, — недоцільно.
Читайте також: У своїй дитині ми маємо те, на що заслужили
4. Відсутність домашніх обов’язків
82% нинішніх дорослих зізналося, що в дитинстві у них були домашні обов’язки: прибирання, миття посуду, турбота про домашнього улюбленця і так далі. Водночас лише 28% людей регулярно доручає схожу роботу своїм дітям. Це можна пояснити: у наших бабусь не було посудомийних машинок, роботів-порохотягів та іншої техніки, яка сильно спрощує ведення хатніх справ. Але зате у випадку вимкнення електроенергії ми не потрапляли в безвихідне становище.
Тому виконання домашніх справ необхідне дитині: воно формує більш самостійну особистість, удосконалює навички комунікації з друзями та рідними, а також виховує чуйність, уміння піклуватися про ближнього. Щоб виробити у дитини позитивне ставлення до роботи, дякуйте їй: це підвищить її самооцінку і залученість в справу, на відміну від грошової стимуляції.
5. Відсутність досвіду письма від руки
Потреба писати щось від руки стає пережитком минулого: у всіх є смартфони, планшети, ноутбуки й так далі. Навичкам письма в школах приділяється все менше уваги, і дуже даремно. Вони взаємопов’язані з дрібною моторикою, відбиваються на рівні грамотності, засвоєнні іноземних мов.
Коли ми пишемо щось на папері, мозок отримує зворотний зв’язок, формується координація зору та руху, чого не відбувається при наборі тексту на клавіатурі. Одне з опитувань підтвердило, що сьогоднішні старшокласники все частіше використовують неформальні мовні звороти в офіційному спілкуванні. Все це впливає на загальну успішність учня.
6. Страх розмов на серйозні теми
Переїзд в інше місто або країну, розлучення, смерть — далеко не кожен із сучасних батьків зважиться обговорити ці теми з дитиною, боячись завдати їй психологічної травми. Але діти починають усвідомлювати незворотність смерті приблизно з 4 років. Замовчування завдасть більше серйозної шкоди психіці: рано чи пізно дитя стикнеться з неприємним явищем і не знатиме, як правильно його пережити.
Не варто робити з дитини тепличну рослину: здорова особистість повинна вміти відчувати не тільки позитивні емоції, а й негативні. Найкраще, що можуть зробити мама і тато, — провести розмову максимально спокійно та м’яко.
7. Надмірна опіка
Якість життя у світі в порівнянні з попередніми поколіннями постійно покращується, а технології дозволяють автоматизувати багато процесів вдома. У людей з’являється більше вільного часу, яке молоді й не дуже матусі витрачають, в тому числі на надмірну турботу про дитину.
Так вона виростає безпорадною, нездатною самостійно розв’язувати проблеми та глибоко нещасною. Через спробу батьків реалізуватися в дітях останні змалку живуть з постійним відчуттям тривоги. Авторитарний стиль виховання (гіперопіка — один з його різновидів) в гіршому випадку може привести до спроб суїциду в дорослому віці.
8. Уявлення про дитину як про ідеальну істоту
До такої міри, що будь-який негативний (хоча і справедливий) відгук викликає прагнення довести протилежне та навіть агресію. Замість цього спробуйте коректно розповісти дитині про свої очікування від неї та поясніть, навіщо їй самій цього треба. В ході експерименту з’ясувалося, що «ефект Пігмаліона» працює: очікування батьків впливають на успішність дітей.
Крім того, важливо розуміти різницю між обґрунтованою та необґрунтованою критикою й навчити цього дитину. Інша цінна якість — здатність не звертати увагу на думку пересічних людей щодо своїх методів виховання.
9. Придбання іграшок і солодощів, щоб дитина втихомирилася
Супермаркет, перевантажений візок з продуктами та дитиною, нескінченні прохання купити шоколадку чи кіндер-сюрприз і, нарешті, мама, що здалася без бою. Знайома ситуація? Якщо вона кожного разу повторюється, ви легко виховаєте маніпулятора.
Щоб не потурати примхам дитини та не викликати бурю обурення в інших людей в черзі, дотримуйтесь простих правил виховання: за можливості не беріть дитину в супермаркет або скористайтеся доставлянням продуктів. Не вийшло — ситно нагодуйте її, щоб бажання щось з’їсти виникло з мінімальною ймовірністю.
10. Позиція слабкого лідерства
Батьки не завжди можуть встановити особисті кордони, дозволяючи дітям сідати собі на шию в прямому та переносному сенсі. Вони бояться проявити твердість, виправдовуючись фразами на кшталт «Ну це ж дитина». Наприклад, вас не тішать щотижневі витрати вашої дитини в кафе: ви бурчите, але продовжуєте давати їй потрібні суми, відмовляючи собі в тому, що дійсно необхідно.
Невміння дорослих сказати «ні» призведе до того, що вони будуть сприйматися слабкими, а дитина не навчиться їх поважати. Уміння окреслити межі та встановити дисципліну (в розумних межах) дасть розуміння, до якої міри можна вдиратися в життя іншої людини, і створить здоровий мікроклімат в сім’ї.
11. Виключення фактора ризику як такого
Ми проводили усе дитинство на вулиці, повертаючись додому, коли стемніє. Мама та бабуся були спокійні: визирнули у вікно, щоб зрозуміти, що з нами все добре. У сучасних реаліях батьки іноді побоюються дозволяти синові чи доньці повертатися після уроків поодинці. І так має бути, але не варто доводити ситуацію до абсурду. Нещодавно психологи з’ясували: якщо дитина не стикалася з найменшими та природними неприємностями, у неї формуються страхи й комплекси.
Наприклад, малюкові заборонялося кататися на велосипеді, щоб уникнути падінь. Підлітка обмежували в стосунках з протилежною статтю, щоб він не сумував після розлуки. Для досягнення емоційної зрілості треба пережити й негативний досвід. Бережіть своїх дітей, але знайте міру.
А які правила виховання дітей ви б запозичили у ваших мамусь, татусів, бабусь і дідусів?
Фото: freepik.com
