18 особливостей життя в XIX столітті, які сучасній людині навіть не снилися

Вікторіанська епоха, названа так за ім’ям королеви Вікторії, яка правила в Британії з 1837 по 1901 рік, славиться своїми високоморальними цінностями та жорсткими правилами, порушення яких суворо засуджувалося. Історики вважають, що жителі Об’єднаного Королівства до XIX століття дійсно змінилися в кращий бік, наприклад стали добрішими до тварин, божевільних і злочинців.

При цьому це був період відвертого лицемірства. Мабуть, важко уявити більш суперечливу історичну епоху, тому ми в Тутка не змогли її оминути та не дізнатися, як жилося людям в той час.

  • Звичайнісіньку річ чоловічого гардероба називали «та, про яку не згадується». Чому? Тому що вона прикривала частину тіла, котра вважалася вульгарною. Йдеться про штани. Річ у тім, що все, пов’язане з ногами, а також руками, визнавалося непристойним, і замість звичних нам слів використовувалося слово «кінцівки».

XIX

  • Діти нечасто бачили своїх батьків. Більшість часу вони проводили з нянями в дитячій. Малюки повинні були рано вставати, тому що лежати в ліжку вважалося ознакою ліні та гріхом. Здебільшого діти бачилися з батьками не частіше разу на день, але в деяких сім’ях матусі й татусі все ж приділяли увагу нащадкам: мати вчила їх читати та писати, а батько – латині.
  • Інтелект не вважався сильною перевагою жінок. Побутувала думка, що вивчення наук згубно позначається на тендітному дівочому організмі, особливо на репродуктивній системі. Леді Кароліна Лем згадувала, що її не вчили читати та писати до 10 років, побоюючись нервових нападів. А батько майбутнього математика Джейн Соммервіль, дізнавшись, що дочка читає ночами, почав серйозно побоюватися за її розум.

  • Дівчаткам взагалі не розповідали про те, звідки беруться діти та що їх чекає після заміжжя. Письменниця Мері Стоупс народилася в 1880 році. Її мама була суфражисткою, закінчила університет і боролася за жіночі права, але її дочка нічого не знала про стосунки в шлюбі. Дівчина вийшла заміж в 31 рік і лише через 2 роки завдяки книгам зрозуміла, що вони з чоловіком ніколи не виходили за рамки платонічних стосунків.

Мері Стоупс

Читайте також: Життя в середні віки було справжнім пеклом. Напишемо про 15 причин, чому це так

  • Розваги у вікторіанській Англії були досить дивні за сучасними мірками. Наприклад, судові засідання-жарти. У той час слухання шлюборозлучних справ проходило у відкритому режимі, і будь-який охочий міг підслухати брудні подробиці чужого особистого життя. Часто одержана інформація обігрувалася в пародійних перфомансах.
  • У XIX столітті Британію охопила справжня єгиптоманія. Багаті англійські туристи, що ринули до Єгипту, намагалися привести звідти як сувенір справжню мумію. Після повернення з відпустки вони влаштовували вечірки з розгортанням свого трофея. Збереглося навіть фото запрошення на такий захід, де розбинтовування мумії було заплановано на 2:30 ночі.

XIX

  • Саме у вікторіанській Англії з’явився День святого Валентина в тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні. Завдяки поштовій реформі з’явилися масові валентинки, які лиш за 1 пенні можна було надіслати в будь-який кінець країни. Через рік після реформи по всій Британії було відправлено 400 тисяч зізнань в коханні та симпатії.
  • Своєрідною відповіддю на зворушливі картки стали образливі валентинки. Їх відправляли ворогам і небажаним шанувальникам. Зміст таких листівок варіювався від жартівливих до відверто образливих. Їх випускали практично для всіх, хто може комусь не подобатися, — від настирливих продавців і домовласників до владних працедавців. Картки могли висміювати як професію, так і зовнішній вигляд одержувача.

XIX

Недобра листівка для «простодушної міс»: «Посмішка, яка з’являється на твоєму обличчі, розтягує твій рот від вуха до вуха. Ти думаєш, звісно ж, що солодка, як мед. Насправді ж, дорога дівчинко, ти просто смішна».

  • Листівки взагалі були дуже популярними, особливо різдвяні. Але сюжети, які зображувалися на цих листівках, були досить дивними й навіть страшними: жаби, які послизнулись на льоду, люди з головами птахів, гігантський буряк з головою людини.

XIX

  • В середині XIX століття стала популярною готика, і це не могло не відбитися на моді. Щоб зробити обличчя блідим, жінки смоктали свинцеві олівці, пили оцет і підфарбовували вени.

  • Один із символів Вікторіанської епохи – кринолін. Його ввів в моду англієць Чарльз Ворт, якого можна назвати першим професійним дизайнером одягу. Якийсь винахідник показав Ворту нижню спідницю, натягнуту на три обручі. Ідея сподобалася модельєрові, а незабаром і його клієнткам. Така конструкція мала значний плюс: вона рятувала панянок від безлічі нижніх спідниць.
  • Чим об’ємнішим був кринолін, тим моднішим він вважався. Його діаметр міг досягати 180 см. Були випадки, коли дівчата гинули через пишні спідниці. Наприклад, в 1863 році в газеті The Times розповідалося про нещасний випадок з дівчинкою, у якої загорілася сукня, розтягнута на криноліні. Але відомі й інші ситуації. Наприклад, в 1885 році Сара Енн Генлі вижила після падіння з 75-метрової висоти. Подейкують, що її врятував кринолін, який зіграв роль парашута.

Таким був кринолін під спідницею

  • У 70-ті роки XIX століття на зміну кринолінові прийшов турнюр – пристосування у вигляді накладки, що розташовувалася трохи нижче талії на задньому полотнищі верхньої частини спідниці, що формувало характерний силует з дуже опуклою нижньою частиною тіла. Завдяки цій модній штучці талія здавалася вужчою, та для того, щоб присісти, дівчині чи жінці доводилося вдаватися до безлічі хитрощів.

  • Вузькі талії були на піку моди, і щоб створити актуальний силует, дами носили корсети. Щоправда, разом з талією вони сильно стягували ще й внутрішні органи, тому і виникали проблеми з кровотоком та жінки часто втрачали свідомість. Від цього предмету туалету леді врятував рентген, який наочно показав, що відбувається з жіночим організмом при постійному носінні корсета.
  • Відома легенда, що вікторіанки стягували свої талії до 45 см, але, за словами дослідниці й колекціонера корсетів Доріс Ленглі Мур, ці предмети гардероба практично ніколи не затягувалися вужче, аніж на 61 см.

XIX

  • Один з найбільш відомих предметів чоловічого гардероба вікторіанської Англії – циліндр. Дікенс називав його «щільно закритою чорною жорсткою каструлею». Цей головний убір був надто теплим, дуже незручним і непрактичним. Він вимагав особливого догляду: його треба було прасувати в певному напрямку, щоб ворс ліг правильно, і м’яко протирати шовковою ганчіркою, якщо людина потрапляла під дощ. Але саме циліндр був справжньою ознакою респектабельності джентльмена.
  • Повний стрій мешканки вікторіанської Англії разом з капелюшком, криноліном, накидкою, жакетом й іншими атрибутами важив приблизно 17 кг. Для порівняння, вага амуніції ранньосередньовічного воїна, який мав кольчугу, була приблизно 13,5 кг.

XIX

  • Загальний подив у Вікторіанську епоху викликали так звані дівчата, які постили. Йдеться про дівчаток-підлітків, які раптово відмовлялися від їжі та вважали, що можуть прожити без неї. Також вони заявляли, що наділені магічними здібностями. Лікарі того часу пояснювали дивну поведінку дівчат шахрайством або істерією. А сучасні історики схиляються до того, що юні діви могли бути серйозно хворими: ймовірно, мова йшла про нервову анорексію.

А ви б хотіли побувати у вікторіанській Англії? У яких ще епохах ви б хотіли опинитися?

Джерело

Оцініть статтю
Тутка
18 особливостей життя в XIX столітті, які сучасній людині навіть не снилися
7 методів формування в дитини усвідомлення про “здорові” і “нездорові” тактильні контакти