Наша історія

10 дивовижних, маловідомих фактів про Богдана Хмельницького — гетьмана, який зображений на п’яти гривнях

Ці факти змушують інакше подивитися на цього видатного діяча української історії

Богдан Хмельницький — родич олігарха, перевертня, монарх, який назвав себе «самодержцем руським»; гетьман із дивовижною зачіскою, вінчаний без нареченої та великий любитель кави. Він зробив гетьманство спадковим, побував у полоні й володів кількома мовами.

А ще існує дуже інтригуюча версія: Хмельницький нібито прийняв іслам. І, звісно, не менш цікавою є історія походження герба Хмельницьких.

Сьогодні розповідаємо дивовижні факти про гетьмана Богдана Хмельницького з посиланням на Олександра Алфьорова, кандидата історичних наук, голову Українського інституту національної пам’яті, майора запасу ЗСУ.

Про зачіску Хмельницького

У 1651 році Гондіус зробив гравюру, яка стала найвідомішим прижиттєвим портретом гетьмана Б. Хмельницького

Ми всі звикли, що він зображений завжди у шапці. І правда: його прижиттєві портрети, які зробив європеєць Гондіус, показують його саме в шапці. Бо шапка була невід’ємним атрибутом тодішнього чоловічого образу. Без шапок не ходили. Шапки чоловіки знімали лише вдома або в церкві. Шапка — це ще й ознака влади.

Але якщо придивитися, у Хмельницького — навіть на п’ятигривневій купюрі — видно чубчик. Це не випадково: такий шляхецький чуб носили козаки, що походили з боярства або шляхти.

Про каву та полон

Цецорська битва, 1620 р.

Внаслідок битви під Цецорою він залишився сиротою в 25 років. Крім того після битви Хмельницький потрапив до турецького полону. Проте майбутній гетьман перебував в неволі в статусі почесного бранця – він був перекладачем командира флоту, адже добре знав турецьку мову. Довгий час перебуваючи в Османській імперії Богдан Хмельницький почав переймати звичаї турків, зокрема пити міцну каву та курити турецьку люльку. Тоді в Європі цей напій ще не був широко відомий, проте, за свідченнями одного з послів, каву подавали при дворі Хмельницького в Чигирині. Не всім цей напій прийшовся до смаку, проте відмовитись означало образити гетьмана, що було недопустимо.

До речі, Іван Виговський теж його любив.

Про родинні зв’язки — олігархи, перевертні й монархи

Хмельницький — родич олігархів

Перша дружина Богдана Хмельницького — Ганна Сомко. Рід Сомків був надзвичайно заможним міщанським родом, справжніми олігархами свого часу, які володіли великими капіталами та контролювали місто Переяслав.

Саме тому Переяславська рада 1654 року відбулася саме в Переяславі — родичі Хмельницького, Сомки, забезпечили прийом і всі необхідні умови. Тоді Переяслав був одним із найзаможніших міст.

Хоча за майновим статусом Хмельницькі й Сомки не були рівними, шляхетне походження Богдана, ймовірно, і стало підставою для цього шлюбу.

Саме від цього шлюбу  походять усі діти Хмельницького. Наступні його два шлюби вже не принесли нащадків.

Родич монархів

Старший син Богдана Хмельницького, Тиміш, одружився з донькою молдавського господаря Василя Лупула — Розандою.

На жаль, цей шлюб виявився нетривалим через те, що Тиміш загинув, а двоє його дітей із самою Розандою десь зникли, про них немає записів.

Перевертні

Третя дружина Хмельницького, Золотариха, була сестрою двох полковників — Івана та Василя Золотаренків. Іван, один із найвідважніших полковників гетьмана, загинув у 1655 році під Старим Биховом під час північних походів козаків на території сучасної Білорусі.

Його вбив монах-єзуїт, який під час бою вистрілив із дзвіниці освяченою срібною кулею — майже як у легендах про перевертнів.

Після загибелі тіло Івана перевезли до Корсуня, де під час похорону загорілася церква — за переказами, згоріло понад 400 людей. Ця трагічна і містична історія породила чутки, ніби шурин Хмельницького був перевертнем.

Самодержець руський

Богдан Хмельницький у «Вільненському панегірику» 1651 року згадується ось як (мова оригіналу):

«Когда король Казимир есть в Польщі — Йоан, в Русі есть гетьман Хмельницький Богдан».

Хмельницького називали государем, гетьманом, князем, дуксом (тобто герцогом, як це казали на Заході).

Але сам Хмельницький, коли в’їжджав до Києва в 1648 році взимку, — його зустрічали кияни, митрополит, патріарх, посли, гості, багато представників різних держав.

В’їзд Хмельницького до Києва

Він в’їжджав до Києва як князь. І тоді, за словами польських джерел, він промовив:

«Єсть аз самодержець руський».

Тобто Хмельницький проголосив себе єдиновладним правителем Русі.

Це важливий історичний момент, який пізніше став основою численних термінологічних суперечок між українцями та московитами.

Вінчання без нареченої

Перед тим, як в’їхати до Києва, патріарх, який тоді перебував у місті, і митрополит київський Сильвестр Косів сказав:

«Як ми можемо зустрічати монарха, гетьмана, який живе цивільним шлюбом?»

А жив він тоді з Оленою Чаплинською, яку Хмельницький забрав із-під Замостя, коли йшов на Київ.

Йому кажуть:

«Слухай, батьку, така справа — церковні діячі говорять, що ти живеш без шлюбу».

Хмельницький приймає рішення вінчатися.Олена Чаплинська, яка перейшла з католицизму у православ’я й отримала ім’я Матрона, не встигла приїхати з Чигирина до Києва і тому Хмельницький вінчався без нареченої. Таке траплялося — замість нареченої могла стояти інша людина, не обов’язково жінка. Виявляється, що серед монархів це була поширена історія — вінчання без когось.

Хоча сам Хмельницький палко кохав Чаплинську, його оточення (насамперед сини) бажало позбутися її. Серед старшини гетьманшу називали «ляшкою» і підозрювали у зв’язках із колишнім чоловіком Чаплинським. У травні 1651 року відомий своїм крутим норовом небіж Мотрони Тиміш Хмельницький під час перебування батька у поході стратив свою ненависну мачуху, повісивши її на воротах садиби.

Спадкове гетьманство

Помираючи, Хмельницький просив козаків обрати гетьманом його молодшого сина Юрія, адже старшого, Тимоша, було вбито. Він вірив, що розбудова української держави можлива лише через створення династії Хмельницьких.

Саме тому він і уклав шлюб Тимоша з дочкою молдавського господаря Василя Лупула — задля зміцнення династичних зв’язків. Хмельницький мріяв, щоб гетьманство в Україні передавалося спадково.

І справді, після нього перші гетьмани були або родичами, або близькими до родини Хмельницького.

Знання мов

Перебуваючи в полоні, Богдан Хмельницький вивчив кримськотатарську та османсько-турецьку мови. Крім того, він добре володів польською, латинською та, звісно, руською (українською) мовою. Імовірно, Хмельницький також розумів грецьку, адже богослужіння тоді часто відбувались із використанням цієї мови.

Отже, це була надзвичайно освічена людина — хоча для козацької старшини того часу така багатомовність була не рідкістю.

Чи приймав іслам?

Зв’язок між Богданом Хмельницьким та ісламом є темою дискусій, але йдеться про політичні альянси та спекуляції, а не про релігійний перехід. Існували повідомлення про намір Хмельницького прийняти іслам та навіть спільний намаз з ханом Іслам-Гіреєм, але, ймовірно, це були політичні маневри для зміцнення відносин з Кримським ханством та демонстрації союзу з Османською імперією проти Речі Посполитої. 

Подвійне ім’я

Богдан Хмельницький мав подвійне ім’я — Богдан Зиновій Хмельницький. Ім’я Зиновій було хрещальним і в повсякденному житті не використовувалося.

Річ у тім, що ім’я Богдан — слов’янського походження, і дітей із таким ім’ям у церкві не хрестили. Тому поряд із народним іменем давали ще й церковне.

Хоча Русь охрестили ще у 988 році, традиція двоіменності зберігалася дуже довго — аж до початку XIX століття. Тоді кожна людина мала одне ім’я народне, а друге — хрестильне.

Походження роду та прізвища. Герб

Про ранні роки Богдана Хмельницького відомо дуже мало. Як писав Михайло Грушевський, його біографія «настільки ж убога на реалії і безсумнівні факти, наскільки багата на легенди».

Вважають, що він народився близько 1595–1596 року в Суботові. Батько, Михайло Хмельницький, служив у гетьмана Жолкевського, мати походила з козацького роду. Походження роду залишається неясним. Освіту Богдан здобув, імовірно, у Львівській єзуїтській колегії чи в Ярославі.

Факт шляхетства Хмельницького не доведений. За найпопулярнішою версією, його батько — шляхтич, який внаслідок баніції був позбавлений статусу.

Згодом шляхетство отримав син гетьмана: за гербівниками о. Каспера Несецького (1715–1724, Львів) та Яна Непомуцена Бобровича (1835) — з 1659 року Хмельницькі користувалися гербом Масальських, саме ним король Ян II Казимир офіційно нагородив Юрія Хмельницького під час нобілітації. Звідси ще одна поширена версія, за якою Хмельницькі походили з руського шляхетського роду Масальських — нащадків чернігівських князів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button