Часто дорослі мимоволі сприймають дітей як ще поверхневих і не надто розсудливих людей. Однак ті, хто спілкується з ними частіше за інших, не з чуток знають, яку несподівано здорову логіку та послідовність суджень вони здатні час від часу демонструвати, шокуючи всіх довколишніх людей.
Ми в Тутка просто обожнюємо історії про сміховинні дитячі перли й витівки. І тому просто не змогли пройти повз цю найчистішу порцію позитиву і не поділитися нею з вами.
- Щойно дізнався, що наш 9-річний син провів над нами експеримент. У нього випав зуб, який він тримав під подушкою 3 дні, і нікому про це не розповідав. Потім він розкрив нам про нього свою таємницю і наступної ночі, звичайно, знайшов під подушкою гроші. Ось так він викрив нас у тому, що зубної феї не існує, висунувши свої вагомі докази.
- Недавно помітила, що мій 10-річний син повертається зі школи з однією і тією ж однокласницею. Притримує їй шкільні вхідні двері, потім вони мило прощаються і йдуть у різні боки. Вирішила з нього трохи пожартувати. Питаю: «Женю, ти закохався чи що?» Він на мене серйозно дивиться і відповідає: «Мамо, ну яке кохання у нашому віці? Просто Катруся – найадекватніша, найрозумніша і найцікавіша в нашому класі. Нам подобається спілкуватися. Я спочатку добре закінчу школу, а там, може, вже й подумаю!» Ех, а я в його віці велася на розповіді однокласника про кохання і робила за нього домашні завдання
- Я вихователька, і одного разу в мене був дошкільник, який вже чудово вмів читати, але постійно плакав через те, що інші діти такі дурні.
- Якось дочка поглянула мені прямо в очі й сказала: «Тату, всупереч усьому ми повинні йти далі та з надією зустрічати новий день». Я просто хочу знати, що вони там, до холери, роблять у дошкільних класах, що це загнало її в такий стрес і підштовхнуло до таких висновків.
«Мій син вирішив, що буде смішно поставити іграшку перед дитячим монітором».
- Кілька тижнів тому буквально намагався втомити свого 3-річного сина, щоб він якнайскоріше заснув, розповідаючи йому все, що я знаю про ядерну фізику та фізику елементарних частинок. Чесно кажучи, колись це була моя спеціальність. І відтоді щоночі, коли я вкладаю його спати, він каже: «Розкажи мені про атоми, тату».
- Якось, коли мені було 12 років, тато попросив мене вставити диск у DVD-плеєр, а я запитала, що отримаю натомість. Він відповів: “Отримаєш половину виграшу з непотрібних лотерейних білетів”. Отак він виграв $60 і віддав мені $30. Я була дуже задоволена собою, але він, звичайно ж, розізлився.
Читайте також: Влучний текст про те, що ліпити з дитини людину, яка всім повинна подобатися – це взагалі не думати про щастя дитини
- Коли мені було 7 років, батьки часто залишали мене під наглядом старшого брата. Єдине, чим ми займалися, — це переглядали «Хрещеного батька». Якось батьки прийшли з роботи, мама попросила мене прибрати іграшки, а я, яка нещодавно переглянула фільм, відповіла їй: «Ти просиш мене, але ти робиш це без поваги». Пам’ятаю, що братові тоді влетіло від батьків через те, що він при мені переглядав «дорослі» фільми.
- Мій однокласник любив спати на уроках математики. Якось вчитель попросив його розв’язати задачу біля дошки, щоб провчити. Він прокинувся, легко впорався із завданням, потім сів за парту і знову заснув. Пізніше вчитель повторив те саме ще кілька разів. Результат був аналогічний. У результаті вчитель просто змирився з його бажанням і дозволив спати до кінця року.
«Ось так моя дитина бачить мене і дружину».
- Щойно у мене на ґанку зібралася банда з 7-річних хлопчаків, які вимагали показати мого кота. Вони навіть мали ватажка. Я ще не встигла з ними привітатися, відчинивши двері, як той сказав: «Де твій кіт? Я знаю, що він там. Ми бачили його у вікні, і він дуже товстий». Я навіть розгубилася.
- Підслухала розмову молодшого брата з мамою. Він спитав, чи можна запросити до нас у гості його друзів. Наша досить строга матуся завжди була проти такого і не дозволила. Вона аргументувала свою заборону тим, що я виросла без друзів у гостях і нічого зі мною не сталося. Тоді брат помовчав-помовчав і видав: «Ну саме тому я цього і хочу! Я потім виросту, гостей можна буде запрошувати, а друзів у мене більше не буде, адже у дорослих їх немає!» Не знаю, в кого він такий розумний, але мама поміркувала і дозволила.
- Відправляла сина цього року до 5-го класу. Стою на святі першого дзвоника дитини та розумію, як швидко ця крихітка виросла. Так зворушилася, що аж пустила сльозу. Але син порушив урочистість моменту фразою: “Мамо, ну самому важко, перестань”.
- Залишалося буквально 30 секунд до кінця уроку, і мій друг уже почав збирати речі. Вчитель спочатку ніби й не побачив цього, але, коли продзвенів дзвінок і приятель підвівся з-за парти, він вставив класичну фразу: “Не дзвінок відпускає вас з уроку, а я”. На що друг не реагує, доходить до дверей, відповідає: “Якщо він вирішує, коли мені приходити, то він же і вирішує, коли йти” – і просто йде.
«Попросила дітей перевірити, скільки яєць у нас залишилося. Цитата: „У нас їх повно“».
- Сказала племінникові, що в нього тепер у шлунку виросте кавун через те, що він проковтнув кілька кісточок, і це без жартів. А він поглянув мені прямо у вічі й відповів: «Ні, тому що туди не потрапляє сонячне світло. Тож ти помиляєшся і, мабуть, погано навчалася у старшій школі». Йому 7 років.
- У 6-му класі з мене дуже знущалася одна дівчинка. Якось ми лаялися і зібрали навколо себе цілий натовп. Вона посміхнулася і каже: «Ти дурне багатеньке ніщо». Всі відразу загуділи, а я подумала кілька секунд, потім вийняла $20 зі свого гаманця, вклала їй в руку і сказала: «Купи собі кращі приколи». Присягаюся, вся їдальня вибухнула реготом.
- Стою я і вибираю квіти у квітковій крамниці, як раптом бачу: заходять хлопчик і дівчинка, на вигляд обоє років по 7–8. Дівчинка каже: «А купи мені трояндочку». На що хлопчина їй спокійно відповідає: «А може, я тобі так 50 гривень дам, і ти нарешті вже відчепишся?» Вона: «Логічно: куплю краще шоколадку і поділюся з тобою!» Особисто мені здається, що вони створені одне для одного. Я просто впевнений у цьому!
- Викладав у 1-му класі. Дав дітям завдання написати твір про День подяки, але спочатку треба було намалювати свою сім’ю, яка святкує цю подію. Одна дівчинка намалювала лише стіл та стільці. Я був упевнений у тому, що вона просто лінується, тому спробував виправити її та запитав, де їжа та її родина. На що вона негайно сказала: “Вони миють посуд”. Довелося віддати їй належне, адже вона вигадала дуже логічний аргумент на користь невиконання завдання.
Можливо, при вас діти теж видавали схожі раптові фрази та висновки, які запам’яталися вам на все життя? Поділіться декількома своїми історіями у коментарях.
