Сучасні батьки впевнені, що знають про дитячий одяг все, і навіть більше. Якщо бавовна — то лише стовідсоткова, синтетика — «Ні, ні й ще раз, ні». Фасон повинен бути модним, колір — актуальним, а образ — гармонійним. На жаль, але навіть зовні привабливі та якісно пошиті речі можуть таїти в собі небезпеку, про яку люблячі батьки й не припускають.
Тутка вкотре хоче бути корисним, тому склав антидобірку одягу, якому не місце в дитячому гардеробі.
1. Одяг з декоративними ґудзиками, паєтками та намистинами
Дитячий одяг не повинен рясніти декоративними елементами. Допитливі малюки можуть відірвати їх, запхати в ніс, вухо або проковтнути, адже ці деталі так красиво блищать та переливаються. Також небезпеку для дитини можуть становити й звичайнісінькі ґудзики. Пришиті на фабриці тримаються на чесному слові, тому завжди корисно перевіряти новий одяг після придбання.
- Я недавно була шокованою, коли в підгузку знайшла маленький ґудзик від сорочки. Ми й не побачили, коли дочка його проковтнула. Напевно, з розуму би зійшли від переживання. Добре, що ґудзик сам вийшов! Я досі себе картаю, що недогледіла.
2. Довгий шарф
Безневинний, на перший погляд, дитячий шарфик може становити потенційну загрозу для непосид. Під час гри на майданчику, де багато гірок, сходів та інших конструкцій для лазіння, дитина легко може зачепитися довгим шарфом за одну з ігрових споруд. Врятуватися без допомоги дорослих у таких випадках досить проблематично, а іноді просто неможливо. У деяких країнах батькам навіть заборонено надягати дитині шарф при відвідуванні дитячого закладу.
- Хоч і живемо на півночі, малюкові шарф не надягаємо. Навіть на думку такого не спадало. А старшій дитині в ньому незручно, можна і зачепитися. Краще підібрати верхній одяг і при необхідності маніжку, щоб все було закрито. І взагалі, згадую з дитинства, як мені завжди було некомфортно від цих шарфів, а зняти не можна було!
Читайте також: Вчені розвінчують 7 міфів на тему батьківства, в які ми вірили роками
3. Водолазки із занадто вузьким горлом
Водолазка — річ універсальна та практична, але й у неї є свої мінуси. Незручно надягати: голова пролазить насилу, дитина дратується, їй некомфортно. Як підсумок — нервове чадо і його батьки. Також вузька горловина може викликати головний біль через порушення кровообігу та подразнення через тісний контакт ніжної шкіри з тканиною, особливо з неякісною синтетикою.
- Дитина боїться надягати одяг через верх, особливо водолазки. Аж до істерики. Якщо не відразу вийшло натягнути, застрягла на кілька секунд — аж дух перехоплює, в очах жах, вона намагається зірвати розлючено цю кофтинку та відразу плаче. Вже ледь не медитуємо вголос перед тим, як почати одягатися.
4. Темний одяг без світловідбивних елементів
Найчастіше батьки обирають практичний одяг темних кольорів, тим самим ризикуючи безпекою своїх дітей. Попри те, що батьки можуть легко загубити своє чадо з уваги в натовпі, так і водії автомобілів можуть просто-таки не побачити маленького пішохода в темряві. Чим більше світловідбивних елементів на дитячих речах, тим краще.
- У нас в Естонії поруч садочків і шкіл проходять перевірки: вранці, поки темно, стоять поліціянти та на кожну дитину скеровують промінь ліхтарика. У кого відблискують відбивачі — тих хвалять, у кого їх немає — дарують. Тут не можна ходити без світловідбивачів на одязі, постійно про це нагадують. Воно й зрозуміло: темніє швидко, зими снігові, темно так, що очі болять вдивлятися вперед.
5. Важке «модне» взуття або взуття на плоскій підошві
Стильне та яскраве взуття може виявитися важким і незручним. Недобросовісні виробники часто ставлять на перше місце лише зовнішній вигляд своїх виробів, а анатомічні потреби дитячої ніжки просто ігнорують. У важких кросівках на масивній підошві некомфортно бігати та гратися, а сама дитина швидше втомлюється.
Кеди та інше тканинне взуття на плоскій гумовій підошві також знаходяться в групі ризику. Через відсутність підбора й супінатора ймовірність розвитку плоскостопості зростає в кілька разів.
- Знаєте, як я називаю таке взуття? Footkiller (від англ. «вбивця ніг» – прим. ред. Тутка). Сам носив таке з 8-го по 9-й клас. Одного року вистачило на все життя. Тепер у мене ласти, а не стопи.
6. Куртки та комбінезони з об’ємними капюшонами та густим хутром
Об’ємні капюшони ускладнюють огляд і можуть стати причиною трагедії. Дитина не може адекватно оцінити оточення, що надзвичайно небезпечно, особливо на дорозі, залізничних коліях або в темних закутках двору. Крім цього, як і у випадку з довгим шарфом, капюшоном куртки можна легко зачепитися за щось на дитячому майданчику.
- Я сподіваюся, ви в курсі, чим загрожує дитині цей капюшон? У ньому абсолютно нічого не видно та не чути. Діти й так неуважні, так ще й батьки туди ж. У мене є куртка з таким капюшоном, то мене чоловік через дорогу переводить. А чути тільки те, що спереду відбувається.
7. Занадто «дорослий» одяг
Виглядає стильно та ефектно, але абсолютно некомфортно носити. Одяг, який обтягує, так само як і надмірний оверсайз, ускладнює рухи непосид, від чого бігати та гратися їм важко й незручно. Спробуй наздожени спритного друга в дизайнерській екошубці або штанцях скінні або пограй в пісочниці в джинсах з порваними колінами.
- Високі підбори та футболки з глибоким вирізом геть ні до чого, а більшість топів зараз занадто короткі. Особисто я вважаю, діти повинні одягатися як діти: практично, доступно і легко. Тому що мусять гратися як мінімум до 6-го класу.
8. Ортопедичне взуття з твердим задником
Колись взуття з жорстким задником, супінатором і скошеним підбором радили носити вже з перших невпевнених кроків малюка та навіть в домашніх умовах. Таке ортопедичне взуття вище, жорсткіше та важче. Не дивно, що воно створювало дискомфорт і зайві муки. Сьогодні дітям зі здоровими ніжками ортопедичне взуття не потрібне, його носять виключно за рекомендацією лікаря. Інша справа — взуття з анатомічною будовою: воно легше, еластичніше, м’якше та призначене для профілактики розвитку плоскостопості. Його можна носити будь-якій дитині.
- Найжахливіше — це цілодобово носити сандалі. Незалежно від того, ходить дитина сама чи ні, чи буває на вулиці, чи проводить більшу частину часу вдома. Я спостерігала, як немовля, яке лише повзало, тягало за собою по будинку важкі черевики. Встати на них дитина не могла, ніжки постійно підверталися, падала, плакала.
9. Речі з великою етикеткою з вивороту
Якщо малюк починає істерику, не бажаючи одягати футболку, дивно поводиться, коли її носить, то батькам варто придивитися до цієї речі. Може, річ зовсім не в поганому настрої дитини та не в якості тканини, а в брендовому ярлику або етикетці, де міститься інформація з догляду за річчю. Найчастіше розміри цих елементів непропорційно великі, їх матеріал жорсткий, а кути занадто гострі.
- Я всі бирки зрізаю та начисто витягаю залишки. Особисто мені вони завжди труть, а малюкові вони тим більше не потрібні.
- Ненавиджу бирки, у мене ні на одному одязі їх немає! Я до маніакального стану їх не люблю, тому роблю так: зрізаю акуратно під корінь, потім в хід йдуть голка, пінцет — виймаю по ниточці.
10. Тугі та вузькі головні убори
Головний убір краще купувати строго відповідно до розміру. Занадто велика шапка завдає одних незручностей: сповзає, заважає огляду. Тісна — впивається в ніжну шкіру, залишаючи сліди на чолі, може стати причиною головного болю. В тугій шапці з синтетики голова дитини буде нещадно зопрівати, і свербіж з почервонінням не змусять на себе довго чекати.
- У нас шапка не продувалася, з синтетики — дитина пітніла. Ефект теплиці виходить. Краще купувати з натуральної тканини, яка повітря пропускає.
А який одяг не люблять носити ваші діти та чому?
