Жити сьогодні і цією миттю — нехай ці слова стануть девізом і дня сьогоднішнього, і всіх наступних. Тутка просить: живіть нинішнім днем, а не завтрашнім. Адже потім буде пізно.
Як у тому романі: дружина заборонила чоловікові одягнути туфлі, які він щойно придбав, наполігши, що “одягнеш на вихід, до церкви в неділю”. Чолов’яга образився, а дружина навела суттєву різницю між одягом буденним і святковим. І свого добилася.
Старенькі повернулися додому, й поки на плиті розігрілася вечеря, дідусь помер. Бабуся в гріб нові туфлі не дала – “як то так, тож нові”. От лише покійник почав щоночі приходити, звинувачувати дружину в жадібності. Що ж, довелося очікувати її кончини та вже покійницю взути у туфлі 45-го розміру.
Читайте також: Щирий текст про любов: діє як відро холодної води в життєвому хаосі
Жити сьогодні і цією миттю — це як та історія про хлопчика, який приїхав до бабусі погостювати. І так просив відкрити баночку з яблучним варенням, а вона — як вкопана: “Ні! Тримаю на Великдень до пирога”. Малому сльози на очі навернулися — побрьохав собі колією назад додому (грошей, бідолаха, на зворотний квиток не мав). Бабуся до Великодня тиждень не дожила, а варення, а заразом й інші консервації, собі привласнили її сусіди.
Жити сьогодні і цією миттю — це не так, як живе моя тітка. В комоді вже відтепер припасла спідницю “на смерть”.
Питаю:
– Вона подобається вам?
– Так.
– То чому не носите?
– Потім.
Намагаюся пояснити, що спідниця більше користі принесе їй живій, а не мертвій. Вона ж відмахується: “Молода ще, життя не бачила”.
Жити сьогодні і цією миттю — це не так, як мої батьки: вже десять років не можуть зважитися поїхати підлікуватися у санаторій, бо “на сході війна, а ми — відпочивати”. Літрами п’ють таблетки і піґулки, а на лікування не їдуть.
Синдром відкладеного життя — це ж так зручно. “Завтра, на Великдень, з понеділка”, — ми шукаємо виправдання своїм страхам, ліні, чекаємо кращого дня, вдалішого моменту. Забуваємо, що життя триває сьогодні і зараз, тому жити сьогодні і цією миттю — наше право і обов’язок. Бо завтра може не настати.
