Бабуся вчила мене: “Катрусю, принців на світі дуже мало, та й то вони надто люблять себе і своїх драконів. Їх вистачає на дуреп, які самі не можуть впоратися з багном свого життя і котрі мріють про білий мерседес. А тобі навіщо такого? Шукай простого хлопчика-єврея, а він вже купить тобі будь-яку автівку будь-якої марки. І зарплату буде приносити тобі, додому, а не повіям і дурепам”.
“Остерігайся занадто гарячих чоловіків. Від них ти одержиш лише гарячий секс, головний біль і великі муки. Їх вогонь не зігріває, а спалює дотла, на нього не можна приготувати їжу і він не розтопить лід. Він спалює все до дідька: надію, любов, віру в людей. Не такий вогонь Прометей приніс людям”.
Читайте також: 7 уроків, які розумна жінка виносить після спілкування з чоловіками
Бабуся вчила мене: “Якщо хочеш послати людину до біса — не розкидайся словами: чітко сформулюй маршрут, окресли межі, дай чіткі рекомендації та копняка під зад. Переконайся, що до мети ця особа дісталася. Ніколи не роби квапливих висновків і вчинків. Присядь, дихай глибоко. Увімкни музику, з’їж щось смачненьке, усміхнись… Повір — вже нічого не треба буде вирішувати”.
Бабуся вчила мене: “Якщо всі переконують, що людина — недоумок, не вір їм! А може вони їй просто заздрять? Випий з нею вина чи навіть чогось міцнішого, і коли ви разом дійдете до “кондиції”, ти збагнеш істину: пити з нею знову чи ні. Не починай немудрих суперечок щодо релігії, політики й сексуальних меншин. Придурків, які сперечаються на такі теми, ти ні в чому не переконаєш, та й сама примкнеш до їх когорти”.
Бабуся вчила мене: “Не треба бути доброю. Добро — дуже відносне поняття. Будь об’єктивною і справедливою”.
Бабуся вчила мене: “Завжди давай людині три шанси. Їх ти даєш не їй, а собі: шанс не пропустити щось нове, не зіпсувати свою карму і навчитися чогось нового. Та якщо три шанси невдалі — малюй цій людині маршрут “до біса” і більше ніколи до неї не повертайся. Будь гордою, не зарозумілою. Гордість виховує в тобі чесноту: вміти вибачитися за помилку, пообіцяти людині, прийняти вибачення”.
Бабуся вчила мене: “Не бійся заводити собі ворогів. Вони тебе мотивують, вони потрібні. Бійся заводити поганих друзів — вони тебе дезорієнтують і тягнуть на дно. (Кресли маршрут “до біса”). Присядь на березі й чекай. Час — такий ресурс, що здатен розв’язати усі проблеми”.
