Бути батьками — робота досить складна. Особливо важко часом буває зберегти самовладання, правильно оцінити ситуацію і, попри бурхливі внутрішні емоції, знайти в собі сили спокійно поговорити з дитиною, як з дорослою, і доступно пояснити їй, що добре, а що — погано. Тому що це є — одна зі складових правильного виховання.
Ми в Тутка захоплюємося нетривіальними уроками та прикладами гідної поведінки батьків, які віднайшли той самий ключик до спілкування з дітьми. Тому вирішили розповісти деякі з таких історій вам.
- Щойно на моїх очах 5-річна дитина розбила дзеркало в магазині. Її батьки сіли навпочіпки та почали спокійно обговорювати з нею, як можна виправити ситуацію. Мама запропонувала попросити віник й підмести. Сама дитина — щоб тато заплатив і не купував їй ковзанів замість цих грошей. Продавці, як і я, остовпіло спостерігали за цим, не сміючи втрутитися. Холера. Все ж так просто. Три людини стикнулися з проблемою і разом, підтримуючи одне одного, її розв’язують. Саме так і має бути завжди. А більшість людей така картина ще дивує.
- Важливо реагувати на падіння дітей без істерик. Саме через надто бурхливі емоції дорослих дитина починає думати, що відбувається щось страшне. До моєї племінниці, наприклад, батьки ніколи не підбігали з зойками. Навпаки, вони навмисно навчили її легше ставитися до цього та навіть розігрувати мінісценку: підійматися і голосно вигукувати «Зі мною все добре!» з піднятими руками, як гімнастка. Потім її, звичайно, завжди оглядають, дезінфікують рану, приклеюють пластирі й накладають бинти, якщо потрібно. Але я жодного разу не бачила, щоб вона плакала через такі насправді незначні нісенітниці. © Ms_ChokelyCarmichael
- Коли я був дитиною, батьки дозволили мені припуститися безлічі фінансових помилок. Втрати на той час, звісно, не могли бути великі, зате результат вартий того. Я як і раніше дуже вдячний їм за цей досвід, тому що тепер прекрасно контролюю фінанси. © PuddinTater69
- Мій дядько навчив свою грудну доньку мови жестів, щоб вона могла пояснити, чого хоче ще до того, як навчилася говорити. Ця хитрість значно полегшила їм життя, і коли вона вередувала, за жестами вони могли зрозуміти, чи хоче вона їсти, спати чи чогось іще. © antipromaybe
Читайте також: 11 правил виховання дітей в країнах Північної Європи. Тепер розумієте, чому скандинави такі прогресивні?
- Довгий час я відчувала себе тінню своєї сестри. Всі вчителі були в захваті від її здібностей й очікували, що я буду такою ж. Мимоволі я намагалася наслідувати її та ні в чому не поступатися, відчуваючи при цьому жахливий тиск. І, помітивши це, мама сказала: «Не порівнюй себе з сестрою. Ви обидві дивовижні, кожна по-своєму». Тільки це змогло нарешті зняти з мене кайдани, і через якийсь час я зрозуміла, що я — особистість зі своїми унікальними рисами, які теж роблять мене доброю людиною. © Onescoopofmayo
- Давно-давно, коли я був маленьким, наші сусіди переживали важке розлучення. Для нас це не стало великим сюрпризом, тому що ми досить часто чули, як вони кричали та ледь не билися у себе вдома. Побачивши одного разу ввечері, як батьки щось напружено обговорювали на кухні, а потім встали та ніжно обійнялися, я випалив: «Сподіваюся, ви ніколи не станете схожими на парочку по сусідству!» На що тато посміхнувся і сказав: «Ми не кричимо, ми обговорюємо. Ми не б’ємося, ми просто буваємо незгодні та шукаємо компромісів, які влаштують обох». Я запам’ятав це на ціле життя і вважаю, що саме це тепер допомагає мені вибудовувати гармонійні стосунки.
- У школі у мене була подруга, на яку я досить часто скаржилася мамі. Я любила її, але вона часто погано до мене відносилася, покидала, обирала інших друзів, знову поверталася. Але якось вона назавжди відмовилася зі мною дружити. Прийшовши додому, я розридалася, і мама сказала мені фразу, яку я запам’ятала на ціле життя: «Твоє життя як автобус — люди заходять в нього і виходять. Деякі залишаються назавжди. Деякі затримуються лише на короткий термін. Але часом будуть і ті, кого тобі доведеться викидати самостійно». © EvilAbdy
- Головну пораду, яка сформувала мене таким, який я є, мій батько доніс до мене такий цікавим формулюванням: «Якщо ти не найгірший музикант в групі, знайти кращу групу». Іншими словами, виходь із зони комфорту і прагни знаходитися в товаристві, де треба ставати кращим, щоб вижити. Роблячи так, ти навчишся прекрасно адаптуватися та отримаєш безліч корисних знань.
- Якось вранці, коли я ще був маленьким, ми посварилися з мамою через якусь дурницю. Ввесь шлях до школи ми мовчали. Але коли доїхали, вона все ж сказала на прощання, що любить мене. А ось я сказав, що ненавиджу. Як не дивно, мама не розлютилася і спокійно сказала: «Не кажи так. А якщо я потраплю в аварію і ти більше ніколи мене не побачиш? Не думаю, що ти хочеш, щоб саме ці слова були останніми з тих, що ти мені скажеш». До цього дня я намагаюся ніколи не розлучатися з людьми в поганих стосунках. Ніколи не знаєш, коли бачиш когось востаннє. © BagelMatt
Бонус: що робити, якщо ніхто не прийшов до вашої дитини на день народження?
Так сталося з моїм молодшим братом. Наша мама особисто роздала всім запрошення на день народження (йому виповнювалося 6, мені було 17), і деякі батьки навіть запевнили, що їхні діти обов’язково прийдуть. Однак у зазначений день ніхто не з’явився. Брат сильно засмутився, мама розсердилася і почала телефонувати тим батькам. А я вирішив зателефонувати своїм друзям і запросити їх повеселитися і смачно поїсти.
Всі вони прийшли протягом години, і ми чудово провели час! Стрибали в надувному будиночку, я вчив брата, як грати в FIFA, він отримав купу подарунків. А коли ми нарешті винесли торт, наспівуючи «З днем народження тебе-е-е-е”, брат обійняв мене і розплакався. Так він забув про всіх тих гостей, які не прийшли, і спав потім, як немовля. © CocoAnnie
Можливо, ви теж стикалися з ситуаціями, коли будь-які батьки гідно поводилися з дитиною, яка вередувала? Чи, наприклад, теж запам’ятали на усе життя нестандартну пораду, отриману від власних батьків?
За матеріалами
