У повсякденній метушні буває ніколи зауважити, що світ тримається не тільки на угодах, договорах і взаємних обов’язках, а й на простій людській доброті. Повернути загублений гаманець з грошима, допомогти знайти потрібний товар у магазині або дати якісну пораду – на перший погляд, це життєві дрібниці. Але саме вони змінюють наше життя, вселяючи в серці надію і світло.
Ми в Тутка вважаємо, що треба не лише робити добрі справи, а й розповідати про них іншим людям. І, може, тоді світ стане трішки кращим.
- Їхала якось в трамваї. Спека. Вагітна жінка на кілька секунд втратила свідомість. Добре, що вона в цей момент сиділа, і її вчасно підхопили. Люди поруч спрацювали злагоджено, хтось одразу викликав швидку, хтось пішов попередити водія трамвая. Одна дівчина швидко пробіглася по пасажирах, знайшла воду і перекус, потім допомогла зателефонувати чоловіку. Інший чоловік відразу зняв сорочку і кинув на брудну підлогу, щоб дівчина могла лягти та підняти ноги. Поки зателефонували, поки приїхала швидка, поки жінку обережно вивели з трамвая, пройшло хвилин до 15. Ніхто і слова кривого не сказав, а потім усім трамваєм бажали їй всього найкращого.
- Сьогодні жінка повернула мені гаманець. У ньому було $225, 2 бібліотечні карти, подарункова карта Starbucks, подарункова карта книгарні та кілька монет – все те, що було в гаманці до того, як я його загубив.
- В магазині почула розмову чоловіка телефоном: «Що таке савоярді? Які ще жіночі пальчики? Що ти постійно вигадуєш? Де це взяти? Куплю щось ванільне, розберешся!» — і вискнув слухавку. Уявила себе на місці співрозмовниці цього покупця: вона задумала щось, налаштувалася, і тут немає інгредієнта. Тоді я знайшла це печиво, покликала чоловіка і показала йому. Сподіваюся, коли я своєму дам непосильне магазинне завдання, йому теж хтось допоможе.
«Сьогодні я спік неаполітанський чизкейк для своїх підопічних в будинку для літніх людей».
- На днях батьки викликали таксі, зателефонувавши на номер диспетчеру: їм по 74 роки, і додатками таксі вони не користуються. Диспетчер позначив суму у 250 гривень. Доїхавши до місця призначення, таксист відмовився брати всю суму та взяв за все лише 150, аргументуючи це тим, що сума необґрунтовано завищена. Батьки були зворушені цим вчинком. Таксистові низький уклін.
- Коли моєму синові виповнювалося 5 років, я замовила святковий торт в місцевій пекарні. Повернувшись додому, побачила, що випадково залишила там гаманець. Я відразу ж зателефонувала до пекарні та попросила працівників притримати його в себе, поки не повернуся. Виявилося, що гаманця ніде немає – його вже хтось забрав. У ньому були мої останні $11, якими я хотіла розрахуватися за торт, коли він буде готовий. Я пішла в банк, щоб заблокувати свої поточні рахунки й поділилася з консультантом своєю бідою. Наступного дня мені поштою прийшов конверт з $11 всередині. Пані з банку поділилася моєю історією з колегою, і вони зібрали для мене $11 просто тому, що вони були хорошими людьми! Я змогла забрати торт на день народження сина та відтоді завжди намагаюся платити наперед. Це сталося багато років тому, коли $11 вартували набагато більше, ніж зараз.
Читайте також: Як відрізнити достойну людину від жалюгідної: цитати Лева Толстого
- Німецький турист стрибнув у крижану воду, щоб врятувати мою маленьку собачку, яка тонула. Після того, як виліз, він простягнув мені вихованця і сказав: «Ось собака, зігрійте його і висушіть, з ним все буде гаразд».
«Коли померла наша кішка, хтось із сусідів анонімно відправив нам ці чудові квіти, приклавши записку:” Співчуваю вашому горю. Дбайливий сусід”».
- Нещодавно дев’ятирічна кавоварка почала варити водянисту каву. Я почала розпитувати, скільки коштує ремонт, що могло зламатися. Знайшла канал на YouTube, де майстер викладав ролики про найбільш часті неполадки, в коментарях вказував контактний телефон. Написала йому, відповів відразу, в чому причина (збилися налаштування перемелювання) і як її розв’язати (двома рівними руками й парою викруток). Чоловік розібрав, переналаштував і зібрав не більше ніж за 2 години. Дуже просила майстра надіслати номер картки, щоб віддячитись. Не дав, сказав, щоб, за потреби, і далі зверталися.
- Мій чоловік зателефонував мені по дорозі з роботи та запитав, чи не хочу я чизбургера. Я сказала, що ні – відкушу у нього шматочок і все. Врешті він все ж привіз мені окремий чизбургер. Думаю, це добре пояснює, чому наш шлюб триває вже понад 14 років.
- У мене був потрійний перелом щиколотки, який вимагав серйозного хірургічного втручання. Оскільки я живу сам в будинку без ліфта, то мені загрожувала перспектива провести найближчі 2 місяці практично знерухомленим. У моєї колишньої дружини, з якою ми розлучилися багато років тому, в будинку був ліфт. Вона забрала мене до себе, розмістила в окремій спальні з окремою ванною. Щоранку колишня дружина приносила мені каву, готувала обіди та вечері та навіть виносила за мною судно, коли я не міг ходити. Вона не була зобов’язана це робити, але продемонструвала, що люди можуть залишатися людьми навіть після розлучення.
«Я щойно забрав цього бідного хлопчика в поганих господарів. Буду піклуватися про нього, поки не віддам в найкращі руки».
- Лежала в лікарні, робили операцію на коліні. Вразила медсестра. Мені було дуже холодно, всю трясло. Я була вкрита, але рука з крапельницею була не під ковдрою і буквально посиніла від холоду. Медсестра налила в рукавичку гарячу воду, зробила грілку і поклала мені на руку. Таке відчуття щастя мене охопило, що такі люди у нас є ще в медицині! До того ж це була безплатна операція. Дуже їй вдячна за таку підтримку.
- Вагітною на дуже пізньому терміні, я поїхала в консультацію. В автобусі людей – хмара. Народу все прибуває, трамбується. Їду і думаю, як же я буду протискатися до виходу. Тут в прохід стає пишнотіла жінка, я прилаштовуюся за неї й кажу: «Можна я з вами?» Вона обертається, дивиться на мій живіт і киває. Розправляє плечі, руки ширше в боки – і вперед криголамом пішла, закриваючи мене своєю спиною.
- Безпомічний тато-лелека залишився сам з 4-ма пташенятами після того, як їх мати загинула. На щастя, птах прийняв допомогу від людей. Тепер 3 рази на день спеціальна людина підіймається вгору до гнізда та годує і пташенят, і їх тата. Сімейство сьогодні вранці перед годуванням.
- Я сіла в літак і відчула біль в животі. Побігла в туалет і зрозуміла: почалися місячні. Прокладки, як і одяг, залишилися в багажі. Нічого не залишалося робити, як повернутися в салон з плямами на штанах і чекати, коли літак сяде. Коли я виходила з туалету, стюардеса, помітивши мої штани, запитала, чи все добре. А потім принесла мені засоби гігієни та чисту спідницю. Я попросила її адресу, щоб після прильоту повернути їй одяг. Але вона відмовилася зі словами: «Якби на твоєму місці була моя молодша сестричка, хіба їй довелося б повертати мені спідницю?»
- В університет добиралася попутками. Якось спізнювалася на пари та зважилася сісти в дорогу машину. Водій завів розмову. Розповіла, що студентка одного з вишів, вчуся на того й того. Почав запитувати про проблеми в навчанні, а я без задньої думки наскаржилась на викладача, який курсову не приймає. Страшно стало, коли той чоловік повіз мене аж до вишу, і на паркування його пропустили. Випитав моє ім’я, прізвище викладача та номер групи. Через кілька днів отримала зараховано. З’ясувалося, що підвозив мене ректор.
- Колишня свекруха, відвідуючи онука, завжди скаржилася: «Ну і безлад! Як Ілля це терпить?» Пізніше я розлучилася, знову вийшла заміж і народила двійню. З жахом уявляла, що скаже мама чоловіка, коли побачить реальний бардак, — з близнюками було не до прибирання. Нова свекруха, помітивши на підлозі розкидані іграшки, вразила мене: «У тебе троє дітей. Та тут ідеальна чистота!» І мовчки прибрала речі на місце. Золота жінка.
А з вами сталося щось хороше тоді, коли ви цього зовсім не очікували? Як думаєте, у світі більше добрих людей чи злих?
