«Завжди здається, що нас люблять за те, що ми такі добрі. А не здогадуємося, що люблять нас тому, що добрі ті, хто нас любить» Л.Толстой
А з віком здається, що всі люди однакові та краще триматися від багатьох з них якнайдалі. Проте жити під ковпаком, у футлярі та коконі не вийде. Контактувати все ж прийдеться. І щоб не розчаровуватися в людях, варто навчитися розбиратися в них, відрізняти чорне від білого.
Лев Толстой був упевненим, що не буває людей добрих і злих, поганих і гарних, що всі якості лише проявляють себе в певний час. З усім тим, він залишив нам для науки цитати про те, як розпізнати достойну людину.
Найважче запитання
- Одна з найдивовижніших помилок – щастя людини в тому, щоб нічого не робити.
- Я взяла собі за правило, якщо знайомлюся з новими людьми, даю їм просте запитання: «Ким би ти працювала, чим би займалася, якби у тебе вже був рахунок в банку на мільйон доларів». 99% людей регочуть і запитують – навіщо в такому випадку їм взагалі працювати. Ця відповідь – яскрава характеристика особистості.
- Якщо людина нічого не хоче робити, не цікавиться якимись сферами життя, то, можливо, перед вами – порожня цяцька, яка і живе без ентузіазму. Не живе, а існує.
- Кожен ховрах в полі агроном
- Сильні люди завжди прості.
- Не люблю людей з «короною на голові». З самозамилуванням. З величезною дистанцією. З пафосом і нарцисизмом. Мені імпонують ті, хто не ставить себе вище за інших і вміє щиро іронізувати над собою.
- Задирають носа лише ті, кому не вистачає визнання від інших людей: ті, кого не любили батьки в дитинстві, ті, з ким відмовлялися дружити, ті, кого не брали в компанії, ті, хто відчував себе білою вороною, жебраком, знедоленим. І тепер доводить, що він – не такий.
Читайте також: Морган Фрімен звертається до нас з такими сильними словами: “Мені завжди було мало…”
Про порадників
- Кожен нехай мете перед своїми дверима. Якщо кожен буде робити так, вся вулиця буде чиста.
Мені здається, що ця фраза Толстого про тих людей, які люблять давати непрошені поради й диктують іншим, як їм жити. Думка збоку ніколи не зашкодить. Але і нав’язувати її, як істину в останній інстанції, все ж не треба.
Про вміння любити
- Завжди здається, що нас люблять за те, що ми такі гарні. А не здогадуємося, що люблять нас тому, що гарні ті, хто нас любить.
Колись я потрапила під чари харизматичного чоловіка й вела з ним вечорами довгі розмови через Інтернет. Він розповідав, що з самого дитинства дівчата бігали за ним, записки в поштову скриньку підкидали, бійки на задньому дворі школи влаштовували.
Я запитала – чи любив він колись. І він відповів, що ні. Мені якось дуже не захотілося ставати в цю чергу…
Про совість
- Люди часто пишаються чистотою своєї совісті лише тому, що мають коротку пам’ять.
- Чужі гріхи – не наші чесноти
- Немає того негідника, який, пошукавши, не знайшов би негідників у певному стосунку гірших за себе і який тому не міг би знайти приводу пишатися і бути задоволеним собою.
Фото: freepik.com
