Сусіди — люди особливі. Вони пильнують, доки ви спите чи не спите, як фарбуєте паркан і чи купили нові туфлі. І стосунки з ними також дуже специфічні. Однозначно одне: життя з ними геть не нудне, зате яке веселе!
Тутка просить зараз уважно придивитися до ваших сусідів — поділіться з нами вашими стосунками! І прочитайте наші правдиві історії — день стане веселішим!
- Лише я починаю грати на фортепіано, сусід зверху починає підігравати на саксофоні. Дует класний, зате інші мешканці будинку від нього не у великому захваті.
- Зайшла сусідка, в напіврозщепленому халаті, короткому… принесла курку запікати. Увімкнув їй духовку, а сам зачинився в туалеті. Хтозна, скільки та курка буде пектися? Хто скаже?
- У гуртожитку мій сусід викинув у сміття мої “помідори”, які зіпсувалися. Посварилися, бо то була хурма, а він вперше побачив цей фрукт.
- Ми з чоловіком страшенно втомлені верталися вночі додому. Та ніяк не могли відчинити дверей — ключ не повертався і все! Годинами промучилися, аж тут двері відчинилися і на нас здивовано дивиться наш сусід зверху. Ми ще довго реготали: двері у всіх мешканців нового будинку однакові, тож ми наші сплутали з сусідськими. А як би ви дивилися на того, хто вривається до вашої квартири посеред ночі?
- Мешкаю в Канаді. Сусіди погрожували подати на нас до суду за те, що “мій сніг” опинився на їх боці подвір’я. Тієї зими справді дуже сніжило, намело кучугури, більш як на метр. Мені так соромно перед сусідами за погоду.
- Коли зі стіни у моїй ванній почала стікати вода, я миттю полетіла до сусідів. Двері мені відчинила молода панянка східної зовнішності, замотана в рушник. Дорога до ванної була всипана пелюстками троянд, обрамлена свічками, а з ванної вибіг напівголий хлопець. Спільними зусиллями ми перекрили воду, а про компенсацію вона навіть не заїкнулася.
Назавтра їду в ліфті з вищезгаданою особою та її батьками. Ті розхвалюють свою дитину, як старанно вона вчиться, а та молить мене поглядом: “Лиш нічого не розповідай”. Я натяками дала їй зрозуміти, що завтра чекаю на неї в гості. Вона прийшла: з цукерками та робочими. Ми все полагодили й помирилися.
Читайте також: 20+ людей розповіли, чому зареклися допомагати навіть найближчим людям
- Хтось із сусідів складав свої пакети зі сміттям поруч з моїми. Ніби не велика біда, але з нашого району сміття вивозили по 2 мішки з кожного дому, за додатковий вантаж треба було доплачувати. Щоб з’ясувати, я свої відходи зберігав у гаражі, а, озброївшись гумовими рукавичками, переглянув сміття кривдників, знайшов там чек із вказаним ім’ям і адресою, відібрав їх пакети, сміттєвозу віддав свої, а їхні спокійно відніс їм додому. Я нікого не звинувачував і ні з ким не сварився, та відтоді несовісні сусіди припинили підкидати своє сміття мені й іншим сусідам.
- Вже день спостерігаю, як сусід зверху божеволіє: спочатку він співав пісні Винника, потім реготав диявольським голосом, мовби втікав від когось і стукав ногами, а нарешті викрикав “ля-ля-ля”.
Гадаю, нам треба заприятелювати. - Причини невдоволення сусідів іншими сусідами — різні. Та наші, мабуть, всіх переплюнули. Пів року тому ми зірвали шпалери в кухні, розпочали ремонт, але ще не завершили. Обґрунтування їхнього незадоволення: “Ми коли до вас у вікна зазираємо, то вигляд такий неохайний”.
- Я ріс у приватному будинку, і сусідські кури часто перелітали на нашу територію. Ми воювали і з тваринами, і з людьми, — марно. Якось я в закапелку знайшов гніздо, а там — п’ятеро яєць. Не розгубився, яйця забрав, ще й місце соломою обклав, щоб кури краще неслися, і нічого сусідам не казав. Ми десь місяць спокійнісінько збирали яйця — потім сусіди вже до нас курей не впускали.
- Щосуботи, о 06:00 ранку, сусідка на увесь регулятор вмикала “Who let the dog out” і випускала на подвір’я всіх своїх 5-ох собак! Чудесний старт вихідних.
- Мій друг підіймає телефонну слухавку, гнівно зиркає на мене і каже: “Мені дуже прикро. Добре, я обов’язково їй перекажу”. І до мене: “Телефонував твій сусід. Просив, щоб ти не так голосно їла свої чипси”.
- Живемо по сусідству з парою, вони нічим мені не поступаються за заможністю, та от страшенно заздрісні. Сусід купив новеньке авто з салону і залишив у мене у дворі, бо ще доробляв свій гараж. Вранці інші сусіди, побачивши на моєму подвір’ї нову автівку, спитали: “Чия?” Я віджартувався: “Моя”. Через тиждень машинка переїхала до своїх справжніх власників: вони ж, підняли страшенний галас, сердешні, всі гроші з дому вигребли на якийсь кредит, щоб втерти мені носа новим авто.
- Після переїзду в новий дім ми обмінялися з сусідами ключами від помешкання: на несподівані випадки, адже нас часто не буває вдома. Та востаннє ми на 1 день повернулися швидше, і от застали в себе вдома вечірку, купу автівок і людей. Сусіди навіть одяг у нас прали. Звісно, ми всіх вигнали, змінили замки та назавжди обмежили спілкування з такими людьми.
- Я теж була жорстокою сусідкою. Після дощів наше подвір’я кишіло слимаками, а мама збирала їх і викидала. А я шкодувала цих звірят і перекидала сусідам за паркан. Та одного разу я підслухала розмову сусідки й мами. Жінка так плакала, що нещасні слимаки пожерли всі її троянди — пам’ять про покійного чоловіка. Мені стало так соромно, і з того часу я підкидала тваринок іншим, менш приємним сусідам.
Бонус: Якщо твої сусіди — адекватніші за твоїх родичів
Колись поруч з нами сім’я орендувала квартиру. Я подружилася з їх донькою, яка тоді закінчувала технікум. Наближався час іспитів, а мама дівчини була проти її небагатого кавалера, і висунула доньці ультиматум: кидаєш хлопця — одержуєш розкішну сукню та всілякі цяцьки на випускний бал, якщо ні — на бал не йдеш. Донька не пристала на умови матері, пішла з дому, забрала речі та перебралася до хлопця. Ми зустрілися, я допомогла їй знайти сукню на бал. Врешті вона стала першою красунею випуску, і за того хлопця потім вийшла заміж.
