Нещодавно я сиділа в перукарні, гортала журнал і натрапила на статтю типу «10 речей, які повинна робити кожна справжня жінка, якщо хоче бути щасливою». Автор наполягав на тому, що без уміння носити 12-сантиметрові шпильки, тримати покерфейс при будь-яких обставинах і віртуозно зображати фею домашнього вогнища про успіх в житті можна забути. Особливо тим, чий вік у паспорті перевалив за 4-й десяток.
А мені раптом стало ясно, що в мої «трохи за 30» чужим людям я точно нічого не винна. Тутка хоче поділитися спостереженнями цієї жінки: для яких речей вона “занадто стара” – і це класно.
1. Робити з домашніх справ тільки те, що ви не любите і не вмієте
У 37 років я нарешті зізналася собі, що не люблю і не вмію готувати, і найняла помічницю. Подруга фиркнула, мовляв, у їжі, яку готують чужі люди, енергетика погана. Але більше всіх здивувала мама: вона сказала, що дуже рада цьому. Чому? Тому що я нарешті перестану їсти фастфуд та іншу гидоту і у мене завжди буде перша страва в холодильнику.
Якби я колись просто зізналася собі в тому, що не вмію готувати їжу і припинила звертати увагу на думку інших людей, моє життя стало б легшим вже давно. Це рішення подарувало мені не тільки комфорт, але і дало змогу заощадити, адже тепер я не витрачаю гроші на всякі перекушування і напівфабрикати. Я вже велика, мені не потрібно себе примушувати робити те, до чого душа не лежить.
Читайте також: 17 осіб, у яких педагогічний талант в крові
2. Соромитися свого сімейного стану
Тези про те, що «кожна жінка хоче заміж» і «дитину не народила — життя прожите даремно», безнадійно застаріли. У всіх нас свої уявлення про прекрасне, в тому числі й про сім’ю. Я не повинна виправдовуватися за те, що не хочу другої дитини — так само як і самотні жінки у віці 30+ мають право не слухати всі ці нетактовні розмови із серії «засиділася в дівках» і «чоловіка б тобі».
3. Порівнювати себе з іншими
«Аня їде на стажування до Англії, Світланка народила третього малюка, а Іра купила квартиру в центрі», – розповідає мені останні новини про колишніх одногрупниць подруга Оля. Колись, напевно, я б знайшла в цьому повідомленні привід для заздрості, адже мої знайомі реально класні, а зараз мені просто радісно за них, тому що кожна добилася того, чого хотіла.
Тепер я свідомо не беру участі в перегонах під гаслом «Швидше, вище, сильніше!» і не збираюся змагатися з іншими в тому, хто вдаліше вийде заміж, далі полетить у відпустку або більше заробить. Витрачати на це сили і час безглуздо. Я порівнюю своє життя зараз з тим, що мала 5 років тому, і бачу прогрес. Цього достатньо, щоб почуватися щасливою.
4. Носити незручні речі
У 22 роки я надягала туфлі на високих підборах, годину тряслася в маршрутці до роботи, проводила кілька екскурсій (тобто весь день була на ногах) і вважала, що це — нормальний ритм життя. Мені хотілося виглядати надзвичайно в будь-якій ситуації, тому я красувалася в капронових колготках в -30 °C, носила мереживні стрінги й не псувала зачіску шапкою навіть в штормовий вітер.
Зараз я ношу виключно ті речі, які в першу чергу зручні, а вже потім красиві, стильні й так далі. Якщо мені візуально подобається якийсь одяг, я спочатку пробую його на дотик, визначаю, наскільки приємний матеріал, читаю склад. Яким би модним не був фасон і попри вражаючі знижки, річ з колючої синтетики я навіть міряти не стану. Любити себе і піклуватися про власний комфорт — це нормально. Мені вже можна.
5. Підганяти себе під стандарти краси
Колись я дуже хотіла фігуру з параметрами 90-60-90, але у мене ніколи її не було. Переживати про це настільки ж безглуздо, як і про те, що мій 40-й розмір ноги не перетвориться назад в 37-й. Я прийняла себе такою, яка я є в зручному мені 46-ому розмірі, і підкреслюю гідним одягом, а не страждаю через недосяжний ідеал.
Моя подруга Олена важить 100 кг. Колишній чоловік називав її «сонечком» і змушував сидіти на гречці та воді, але в якийсь момент Олена зрозуміла, що смачно поїсти вона любить більше, ніж цього тирана. Після розлучення подружка записалася на східні танці, про які давно мріяла, перефарбувала волосся і вилізла з безформних балахонів, в які чоловік закликав її ховати «жири».
Зараз у неї відбою немає від залицяльників. А тому, що Олена полюбила себе. Саме з цією вагою. Вона — чарівна жартівниця, поруч з якою тепло і затишно, до неї тягне, як магнітом. Кожна жінка прекрасна, якщо їй подобається своє відображення в дзеркалі. А цифри на вагах — справа десята.
6. Доробляти те, що не приносить задоволення
«Поки все не з’їси, з-за столу не вийдеш!» – казали мені і вдома, і в дитячому садку. Я була слухняною дівчинкою і доїдала навіть ненависну манку з грудочками. У зрілому віці вже можна не колупати ліниво торт, навіть якщо цей шматочок в ресторані коштував чималих грошей, йти з середини побачення, тому що співрозмовник неприємний, припинити ходити на заняття з малювання, коли пропав інтерес. Відступити не дорівнює програти, це не соромно.
7. Бути героєм
Моя подруга Юля — головний бухгалтер у великій організації. Телефонує їй мама: «Приїжджай, треба грядку під часник скопати!» Їхати 400 км. Юля каже: «Давай я тобі гроші надішлю, наймеш сусіда». Але мама так не хоче. Колись Юля кидала все і мчала обробляти город. Тепер вона ще влітку платить сусідові гроші, щоб восени він допомагав мамі в саду. І всі щасливі без жодних подвигів.
За великим рахунком, ніхто не оцінить, якщо ви будете виходити на роботу у вихідні, гуляти з дитиною по 3 рази на день в будь-яку погоду або весь свій день народження проводити біля плити заради того, щоб здивувати гостей. Уже можна не намагатися стрибати вище голови, а брати на себе тільки ті завдання, які вам під силу і дарують радість. Тому що ви цінуєте себе і свій час.
8. Соромитися вікових змін
Жінок протягом століть вчили приховувати свій вік і соромитися його. Якщо наслідувати моді, я повинна прагнути виглядати років на 10 молодшою, судомно зафарбовувати сивину у волоссі та накладати на обличчя кілограм штукатурки, щоб приховати зморшки. Але навіщо? Мені комфортно в моєму віці, я не бачу жодної причини його соромитися.
У 37 років я припинила фарбувати волосся: сивина є — ну добре. Мені здавалося, її не дуже видно. Здивувалася, що деяких людей нервує моє сиве волосся. Якось в магазині продавщиця мені жартівливо так сказала: «А у нас на фарбу для волосся акція, не хочете?» Не хочу. Я не вважаю сивину чимось непристойним. Як і зморшки. А ви?
9. Терпіти
З віком я зрозуміла, що терпіння зовсім не є чеснотою. Якщо болить зуб, то не треба глушити симптоми знеболювальними: варто якомога швидше піти до стоматолога і розв’язати проблему. Можна 3 роки дратуватися через кран, що підтікає на кухні, але навіщо, якщо сантехнік в змозі впоратися з цією проблемою за пів години?
Було колись так, коли мій керівник телефонував мені в будь-який час — після 22:00, о 7:00 у неділю — і кричав у слухавку. Зазвичай без причини. Мені було 20 з лишком років, і через місяць я почала здригатися від будь-якої вібрації телефону. Якось я просто не витримала і висловила директору все, що про нього думаю. Мене звільнили.
Зараз, у свої 30+, я звільнилася б сама після першого ж подібного інциденту. Це не бравада. Річ у тім, що я зрозуміла головне: терпіти неповагу до себе не можна ні за які гроші. І в моєму віці я вже точно можу дозволити собі цього не робити.
10. Ставити інтереси інших вище від своїх
Колись я йшла в магазин за джинсами, поверталася з купою футболок, суконь, туфельок. Дитячих. Чоловік запитував: «Джинси де?» А я про себе забула. Іншим разом куплю. Тепер я стала розумнішою: йду за продуктами, беру собі тістечко замість сотої ляльки для дочки і їм його з чистою совістю. І мені не соромно: так я купую дитині добру маму.
В молодості мені здавалося, що чужі проблеми потрібно розв’язувати в першу чергу, а свої — якщо час буде. Допомогти колезі по роботі, віддати останню тисячу подружці на обновку і сидіти без копійки тиждень до зарплати — легко. Але зараз я зрозуміла, що в житті, як і в літаку, кисневу маску потрібно надягати спочатку на себе. Тому мені вже годі й засовувати свої інтереси на дальній план.
11. Зображати «успішний успіх» в соцмережах
Дослідження психологів довели, що більшість людей брешуть в соціальних мережах, щоб виглядати більш потрібними, любленими і активними. Але насправді це дуже втомлює — постійно прикрашати дійсність і створювати якийсь образ. Навіщо витрачати на це сили і час?
Нещодавно я провела експеримент і кожен день протягом місяця писала на своїй сторінці тільки правду. Мені довелося відразу видалити з друзів кількох людей, з якими я не готова бути чесною. Потім я почистила контакти і залишила тільки тих людей, чия думка мені дійсно цікава. Це і є близькі по духу люди. Перед ними не потрібно прикрашати своє життя. А всіх інших вона просто не стосується.
12. Чекати, поки виростеш, щоб здійснити мрію
Я завжди мріяла співати, але мама демонстративно затикала вуха, коли чула моє «Ой, у лузі червона калина». У студентські роки я не кричала разом з усіма під гітару, тому що страшно соромилася свого голосу. У 32 я оплатила свій перший урок вокалу. Ні, у мене не прокинулася Монсеррат Кабальє, але в караоке я більше не боюся співати.
Якщо ви мріяли вирушити у сплав по річці, пофарбувати волосся в синій колір чи завести собаку, то вже можна не чекати, коли виростеш, а просто здійснювати свої мрії. У віці «трохи за 30» зовсім не важливо, що скажуть бабусі біля під’їзду, сусіди і навіть мама. Адже кожен проживає своє власне і неповторне життя, і його вже не треба відкладати на завтра.
А які речі з тих, які в юності ви вважали обов’язковими для виконання, з віком ви дозволяєте собі не робити?
