Всім зрозуміло, що наше тіло не завжди виглядало так, як сьогодні. Це ми і називаємо еволюцією або роки й роки постійних трансформацій. Через те, що наші предки змінювали свої щоденні звички та підлаштовувалися до умов навколишнього середовища, їх організм також пристосовувався до нових потреб. Ще з доісторичних часів він не припиняє розвиватися та змінюватися. Та сьогодні ж майже у кожної людини є частина тіла, яка ні для чого не годиться. Дивує тільки її присутність. Зате воно маже відкрити безліч секретів про минуле…
Тутка сьогодні представляє 10 частин тіла людини, які колись виконували певну функцію, але на сьогодні їх місія завершена.
1. Довгий долонний м’яз
У багатьох людей він просто відсутній, і вони можуть навіть не здогадуватися, що така частина тіла взагалі існує. Якщо ви до них належите — нічого страшного, не хвилюйтеся. Ба навіть ті, хто його має, не дуже здогадуються про його призначення. Допоки ви не почали сумніватися, перевірте його наявність у себе: підносячи долоню до обличчя, торкніться великим пальцем до мізинця. М’яз біля зап’ястя натягнеться, мов струна — оце і є довгий долонний м’яз.
Якщо ж вам таки пощастило мати цей м’яз і ви цікавитесь, для чого він — а ні для чого…! Маємо лише згадку про те, що успадкували ми його від предків, а їм він забезпечував гарну моторику руки. Він присутній у людській фізіології та жодного значення не має. Скажімо — пережиток з минулого.
Читайте також: Квадратне дихання: простий спосіб увімкнути приховані резерви організму
2. Апендикс
Найчастіше ця частина тіла нагадує нам про себе тоді, коли починає боліти та призводить до знаменитої недуги — апендициту. Видаливши його, ми живемо так, мовби його і не було. Вчені ж визначили, що апендикс — оселя корисних бактерій, які захищають нашу імунну систему від постійних атак на кишкову флору.
Роз’яснімо детальніше. За певних захворювань шлунково-кишкового тракту (наприклад, гастроентериту), організм за будь-яку ціну прагне очиститися. Тому й виштовхує усі бактерії — і корисні також. Звісно, ми всі розуміємо, що не всі бактерії — поганці, і є ще й добрі друзі для нашого кишківника, без котрих він не зможе ефективно працювати. Щоб не потрапити під змивну хвилю, корисні бактерії затримуються у апендиксі і поки все не налагодиться, преспокійно там собі розмножуються. Сьогодні функції апендиксу значно скоротилися, та в минулому наші прадіди вважали його невіддільним елементом травної системи.
3. Куприкова кістка
Куприкова кістка — частина тіла, яка завершує собою хребет і вселяє досить суперечливі думки: невже предки мали хвіст? Так, так, та ще й який довгий. Він мав важливу функцію підтримання організму у вертикальному положенні, та з часом, коли людина навчилася ходити вертикально, він втратив свої первісні функції та сьогодні виконує функцію підтримання м’язів та суглобів. Тому й куприкова кістка майже повністю редукувалася з організму разом із хвостом.
4. Вомероназальний орган
Додаткова частина тіла, що відповідає за нюх. Розташовується в носовій порожнині, тобто всередині носа. Багато видів тварин мають його, та в людей вомероназальний орган — рудиментний орган, залишок від еволюції. У тварин у вомероназальному органі знаходяться смакові рецептори, людина ж їх повністю втратила.
5. Зуби мудрості
Краще б їх і не було — а скільки з ними біди! Ростуть зуби мудрості — чекай проблем, адже болю не уникнути. Якщо для нас ці зубки — попередження про супутні проблеми, для наших попередників вони були основним знаряддям для пережовування листя рослин.
За даними досліджень щелепи давніх людей були ширшим, відповідно зубів у них було більше. Зі зміною харчових звичок зменшилися і щелепи, а треті молярні зубки (ті ж мудрості) не зрозуміли, що місця в роті для них бракує… Отак вони й ростуть собі далі й не усвідомлюють, що вони нам не потрібні. От халепа! І так сильно болять, коли ростуть, що стоматологи радять одразу їх видаляти.
6. Дарвінів горбик
Дарвінів горбик — невелике потовщення на зовнішньому вусі. Може виникати на одному чи обох вухах, названий на честь Чарльза Дарвіна, який вперше звернув увагу на цю особливість у своїх працях. Як пояснив науковець, це — риса нашої приналежності до тваринного світу, а головно до мавп через їх загострені вуха.
7. М’язи вух
У декотрих мавп у вухах є м’язи, тож вони легко ними рухають та легко відчувають небезпеку. Та в людини і у вищих приматів, наприклад орангутангів, вони розвинені настільки слабо, що жодного руху не можуть зробити.
Та все ж декотрі люди можуть рухати вухами — це досить важко.
8. Складка біля ока
Частина тканини, яка делікатно вистилає внутрішній куточок ока. Ця частина тіла помилково вважається сльозовою залозою, яка виробляє сльози. Вона залишилася в нас після мигальної перетинки від ссавців та птахів. Сьогодні вона допомагає при обертанні ока.
9. М’яз платизма
Бачите його? Отой великий шийний м’яз, що простягається аж до грудної клітки? Невже він такий важливий? Ні, аж ніяк. Він просто увиразнює емоції, які висловлює людина. Коли він скорочується, кутики рота опускаються і вираз обличчя стає сумним, а ще допомагає ширше відкривати рота та рухати щелепою. Він також залишився від тварин: у них такий м’яз допомагав ширше розкривати рота й попереджувати співбратів про небезпеку.
10. Рефлекси
Після еволюції нам залишилися не лише органи, але й корпоральні відповіді на специфічні чинники зовнішнього середовища. В більшості випадків вони спонтанні, однак важливі. До прикладу, гусяча шкіра, коли нам холодно. Колись наші пращури вкривали шкіру хутром — так відлякувалося ворогів. Так, до речі, роблять і коти.
Чи пригадайте хапальний рефлекс у маленьких діток: вони міцно хапаються за все, що торкається їх долоньок. Такий самий спостерігається і в маленьких дитинчат тварин: вони міцно вхоплюються за хутро мами, щоб не загубитися при перенесенні.
А ви вмієте рухати вухами? Маєте горбик Дарвіна на вухах? А довгий долонний м’яз? Розповідайте нам про всі цікавинки свого тіла.
