Слова мають дуже велику силу, впевнені психологи – особливо якщо це слова, з якими батьки звертаються до дитини. У дитячому віці будь-яка фраза здатна залишити свій відбиток і серйозно вплинути на подальше життя дитини.
Психологи відзначають, що часто саме слова батьків визначають, якою виросте дитина.
“Не можна” без пояснення причин
Фахівці рекомендують взяти за правило пояснювати дитині будь-яку заборону. “Не можна” часто викликає бажання зробити все навпаки або потайки довести справу до кінця.
За словами психологів, варто завжди пояснювати дитині, до яких неприємних наслідків може призвести та чи інша її дія. Це корисно не тільки з точки зору безпеки дитини, але й допомагає сформувати у неї почуття відповідальності за свої вчинки.
“Хлопчики (дівчатка) так не поводяться!”
Постійно повторюючи це, батьки прищеплюють дитині певні стереотипи. Унаслідок цього в дорослому віці хлопчик буде сприймати власну емоційність як щось негідне, а дівчинка – відчуватиме комплекси з приводу «нежіночої» професії чи недостатньо прибраної квартири.
Читайте також: Відвертий текст про те, що багато людей вішають на жінок ярлик «меркантильна», навіть не подумавши
“Нічого страшного”
Те, що здається дрібницею для батьків, може бути справжньою трагедією для дитини. Фахівці радять прийняти цей факт і проявляти повагу до почуттів дитини.
Варто підтримати дитину, показати своє розуміння того, чому їй так сумно і запропонувати свою допомогу.
“Не роби – захворієш/розіб’єш/не вийде!”
Фахівці впевнені, що потрібно дати дитині можливість навчатися на власних помилках. Не варто “програмувати” дитину на провал.
“Ой, бідо ти моя, бідо!”
Такі слова, відзначають психологи, змушують відчувати провину в дитини: в інших батьків гарні діти, а вона — погана, приносить лише розчарування.
Варто уникати фраз з яскравим негативним забарвленням, тим більше якщо йдеться про щось незначне.
“Я ж тобі казав (ла)…”
Якщо дитина не послухалася, і батьки мали рацію, не варто нагадувати про це дитині, коли у неї трапилася неприємність, впевнені фахівці.
В такі хвилини дитина потребує батьківської допомоги, а не повчань. При цьому варто пам’ятати, що діти копіюють поведінку батьків, бо від таких ситуацій залежить, чи буде дитина у майбутньому прагнути допомогти іншим чи дорікати тому, хто її потребує.
“Ти мене на той світ зведеш!”
Діти бояться втратити батьків, а такі висловлювання тільки культивують страхи та нав’язують почуття провини. Психологи підкреслюють, що ці слова є прикладом маніпулятивної поведінки щодо дитини, тому їх категорично не можна використовувати.
“Багато будеш знати, скоро постарієш!”
Цікавість та тисячі запитань “Чому?” – нормальний етап розвитку дитини, так формується її ініціативність та кмітливість, в тому числі інтелектуальна.
Відповідаючи на запитання, батьки заохочують прагнення дитини до знань: коли вона стане старшою, то зможе знаходити відповіді сама, зберігши інтерес до нових знань.
“Нехлюй!”
Психологи не рекомендують обзивати дитину грубими словами, бо вона підсвідомо може почати прагнути відповідати таким батьківським “очікуванням”.
“Не будь язикатою Хвеською!”
Маленька дитина ще тільки вчиться взаємодіяти з однолітками. Якщо стався конфлікт – наприклад, малюка вдарили або відібрали у нього іграшку, – чадо біжить за допомогою до батьків.
В такий момент дитину не можна відштовхувати. Якщо в допомозі її відмовлять найближчі люди, в майбутньому вона буде чинити так само щодо тих, хто її оточуватиме.
