Сімейне життя Кетрін Хогарт, яка пізніше стала дружиною Чарльза Діккенса почалося з токсикозу, який з невеликими перервами тривав 15 років. Вона могла стати акторкою, письменницею, кулінаром, але стала сумною дружиною генія і матір’ю 10 дітей. Талановитий англійський письменник Чарльз Діккенс мріяв про велику родину і дружину-господиню, але через 20 років спільного життя побачив у своїй колись кращій половині товсту божевільну жінку, з якою більше не хотів мати нічого спільного.
Ми в Тутка хочемо поділитися з нашими читачами історією про те, як може нашкодити тихе сімейне щастя, якщо відмовитися від своїх талантів і повністю присвятити себе чоловікові та дітям. Реальний приклад цьому — дружина Діккенса.
Вони були щасливими, як усі молодята
Кетрін Хогарт була молодою, дотепною і гарненькою 20-річною дівчиною, коли в 1835 році зустріла Чарльза Діккенса, тоді ще нікому не відомого журналіста. Вона росла у забезпеченій інтелігентній родині редактора, музикознавця і музичного критика та доньки музичного видавця. Чарльз мріяв, що у нього буде міцна любляча сім’я, дружина-берегиня домашнього вогнища і дбайлива мати його дітей.
Через рік вони одружилися і були щасливими, якими є всі молодята. Юнак і юнка були вільними, молодими, веселими, не обтяженими побутовими і фінансовими турботами, ходили по театрах і прийомах.
Читайте також: Мати чотирьох дітей з Австралії виклала потужний знімок з ізоляції. І його вже нарекли «2020 роком в одному фото»
«Моя найкраща половина», «дружинонька», «місіс Д.» – так називав Чарльз свою любу Кетрін.
«Ніколи я не буду таким щасливим знову, як в тій квартирі на третьому поверсі, навіть якщо буду купатися в славі та багатстві», – згадував Діккенс.
Випробовування дітьми
Через 9 місяців після весілля, в 1837 році, у Діккенса народився первісток – Чарльз-молодший. Дружина Діккенса Кетрін хворіла та насилу годувала маля, через що впала в післяпологову депресію.
Чарльз-старший намагався підтримати дружину і радів народженню спадкоємця. Письменник був щасливим після народження дітей ще 4 рази. Уп’яте він зневірився і вперше поскаржився на те, що боги дуже щедрі до нього.
«Схоже, ми відсвяткуємо Новий рік народженням ще однієї дитини. На відміну від короля з казки, я невідступно молю волхвів не турбувати мене більше, оскільки мені повністю вистачає того, що я вже маю. Але вони бувають непомірно щедрі до тих, хто заслужив їхню прихильність!»
Кетрін могла стати актрисою або писати книги
Правда, в перервах між вагітностями та пологами дружина Діккенса все ж встигла довести, що вона здатна бути не тільки матір’ю і дружиною. Місіс Діккенс грала в аматорських спектаклях чоловіка і написала кулінарну книгу «Що у нас на обід?», яка побачила світ у 1851 році. У ній були зібрані рецепти улюблених страв Чарльза, поради з ведення господарства для молодих дружин і приклади меню для прийому від 2 до 18 гостей.
До того ж вона виявилася гарним супутником в подорожі. Подружжя Діккенсів перед появою 5-ої дитини відвідало Америку. Подорож була важкою і небезпечною, але Кетрін проявила себе стійкою і витривалою жінкою. Чарльз Діккенс ділився в листі другові:
«Вона подолала перші труднощі, що випали на нашу долю в нових обставинах, і виявилася безстрашною мандрівницею. Вона ніколи не скаржиться і не боїться, навіть тоді, коли навіть я вважав би це виправданим. Ніколи не падає духом, не сумує, хоча ми понад місяць без зупинок їхали по дуже суворому краї; вона покірливо пристосовується до будь-яких обставин і тішить мене доказами своєї хоробрості».
Історія з браслетом і скандал
П’ятий син, Френсіс Джеффрі, народився на початку 1844 року.
Протягом 15 років дружина Діккенса Кетрін вагітніла, народжувала і годувала дітей. Було ще 2 викидні та смерть однієї з дочок, Дори, яка прожила лише 8 місяців. Всього місіс Діккенс народила 10 дітей.
В надмірній плодючості та постійній вагітності англійський письменник звинувачував свою дружину.
Кетрін все більше дратувала його. Зрештою, Чарльз Діккенс дійшов до висновку, що вони ніколи не підходили одне одному. Він розповідав усім друзям: Кетрін не створена для нього, а він не створений для неї. Вона занадто холодна і апатична. Занадто обмежена, надто товста і некрасива, погана мати. До того ж дуже нервова, весь час плаче і патологічно, надмірно ревнива.
Після народження останньої дитини (мабуть, щоб остаточно покласти край зачаттю нащадків) письменник наказав розділити їх спальню і закласти прохід полицями з книгами.
Незабаром після цього, навесні 1858 року сталася безглузда й фатальна помилка: до будинку Діккенса принесли браслет від Чарльза, але призначався він молоденькій 18-річній акторці Еллен Тернан. Кур’єр переплутав адресу. Кетрін вибухнула та влаштувала скандал. На що отримала просте пояснення: дарувати подарунки актрисам, які грають в його спектаклях, – це звичайна практика, а ви, дорога дружино, занадто ревниві та мучите мене цими непривабливими сценами.
Чарльз наполіг, щоб Кетрін поїхала до міс Тернан, вручила їй браслет і вибачилася за образливу поведінку.
Кетрін не витримала, грюкнула за собою дверима та залишила генія назавжди.
Пізніше з’ясується, що містер Діккенс познайомився з Еллен за рік до цього випадку, зняв їй та її матері з сестрами квартирку. Актриса всюди супроводжувала письменника. Правда, коханцями вони стали через п’ять років після розлучення Чарльза.
Розлучення
Обидві дочки не запросили матір на весілля. І не повідомили їй про смерть сина Волтера.
Діккенс публічно повідомив про своє розлучення з дружиною. У 1858 році в сімейному журналі «Домашнє читання» з’явилося звернення:
«Ось уже впродовж певного часу моє сімейне життя ускладнив ряд важких обставин, які мають виключно особистий характер. Нещодавно вони завершилися угодою, аж ніяк продиктованою не гнiвом, не доброзичливістю, а дружбою. Я розлучаюся».
З дружиною Діккенса пішов тільки старший син Чарльз. Решта дітей, за законами вікторіанської епохи, повинні були залишитися з батьком. Чарльз Діккенс не заохочував спілкування своїх дітей з матір’ю, хоч безпосередньо його і не забороняв.
Обидві дочки не запросили її на весілля. Та не повідомили їй про смерть її четвертого сина Волтера.
Правда, пізніше дочка Кейт писала про свою маму:
«Нічого страшного в моїй мамі не було. У неї, як і у всіх у нас, були свої недоліки, але вона була лагідною, милою, доброю людиною і справжньою леді. Бідна мама боялася батька, вона не мала права висловлювати свою думку. Їй ніколи не дозволялося говорити, що вона відчуває».
«Колись він мене кохав»
До кінця життя дружина Діккенса жила сама і сумувала за своїм чоловіком. Вона пережила Чарльза на 9 років і в 1879 році померла від раку. Перед смертю Кетрін віддала свою переписку з чоловіком своїй дочці Кейт:
«Віддай це Британському музею – щоб світ міг знати, що він колись мене кохав».
Місіс Діккенс поховали на Гайґейтському кладовищі в Лондоні, поруч зі своєю дочкою Дорою, яка померла у віці 8 місяців.
Під час скандального розлучення місіс і містера Діккенса багато людей ставали на бік письменника: хіба можна жити з дружиною, яка не стежить за собою, вічно знаходиться в поганому настрої і не бажає розвиватися, тим більше тягнутися до такого генія, як Чарльз Діккенс? Хтось все-таки співчував їй: багато жінок можуть зрозуміти, що важко залишатися в гарному настрої, коли ти постійно народжуєш і годуєш дітей. Непросто бути щасливою, коли тебе не люблять і критикують.
А ви кому більше співчуваєте в цій історії?
