Наш периферичний зір входить до загального об’єму нашого зору й охоплює понад 190 градусів від усього кругозору. Щоправда, він далекий від досконалості й іноді спотворює дійсність настільки, що ми бачимо не те, що є насправді. Тутка пояснить на цікавому прикладі.
Зосередьте увагу на хрестику посередині зображення, не ковзаючи поглядом в боки. Так ви зможете зауважити, як периферичний зір змінює людські обличчя на лиця жахіть.
Обличчя спотворюються, чи не так? І чим довше ми продовжуємо розглядати центр зображення, тим більше вони викривлюються. Чому так стається? Пояснимо почерговість.
Читайте також: 10+ психологічних лайфхаків, які схилять людей на ваш бік
На сітківці ока кожної людини знаходиться сліпа пляма. Більшість рецепторів очного яблука знаходиться саме тут, що забезпечує чітке зображення визначеної ділянки. Назвемо її полем зору. Вона забезпечує до 10% всього спектра зору та виокремлює те, на чому зосереджений погляд.
У конкретному випадку з хрестиком поле зору порожнє: чорний простір з білим хрестиком посередині. Мозок намагається зібрати інформацію з інших джерел, розташованих обабіч цієї зони, тобто з лівої та правої картинок. Вони не дуже поєднуються між собою, тому мозок старається скомбінувати їх в одне ціле. А ще і швидке оброблення фото з головному мозку викривлює їх чіткість. Тому втрачається здатність чітко розгледіти фото, і голова зліплює докупи шматки різних облич у одне. Саме так ми бачимо “чудовиськ”!
