Практично кожен з нас в дитинстві чув фразу «Який сором!” і настільки перейнявся культурою сорому, що продовжує існувати, підкоряючись цим неписаним правилам. Тим часом зовсім нормально жити серед побутового хаосу, не змінювати черевики 10 років, якщо вони вас влаштовують, і навіть читати Ірену Карпу замість Василя Шкляра.
Редакція Тутка з інтересом прочитала статті психологів та інших фахівців, які собаку з’їли на цій темі, і з’ясувала, за які речі нас найчастіше намагаються присоромити інші люди.
1. Вічний безлад
Досі вважається, що тільки лігво холостяка може виглядати неохайним, а житло під шефством жінки зобов’язане блищати чистотою. Секрет в тому, що для одних людей миття підлоги й посуду — це свого роду медитація, а для інших — справжня катівня.
Соромити за безлад — абсурд. Збираючись викликати майстра з клінінгу, ми попередньо намагаємося самі видраяти квартиру, а перед приходом гостей починаємо прибирання на кілька годин.
У Великобританії навіть проводили невелике дослідження і з’ясували: більш ніж половина всіх опитаних дуже здивовані тим фактом, в якому стані знаходяться їх житла. А третина людей взагалі через це відмовляються приймати гостей.
Інакше кажучи, соромитися за стан свого будинку перед людьми, які теж соромляться своєї квартири, ніякого сенсу немає.
Читайте також: Економія на собі — симптом відмови від жіночності
2. Плач на людях
Стереотипи про те, що жінка в сльозах — істеричка, а чоловік, що розчулився — слабак, давно повинні канути в Лету. Звичайно, класно, коли людям вдається стримувати власні емоції, однак це виходить далеко не у всіх.
Пам’ятайте, що серед вашого оточення завжди знайдуться ті, хто підтримає у хвилини слабкості навіть незнайому людину.
3. Відвідування психолога
Досі в наших реаліях табуйована тема психологічної допомоги. Якщо людина ходить до цього фахівця — отже в неї негаразди з головою, адже багато людей приховують це навіть від найближчих друзів. Але варто відкритися і відверто порозмовляти, і ви зрозумієте, що більшість людей відчувають приблизно ті ж проблеми, тільки до фахівців вони не звертаються, тому що їм соромно.
4. Принципово інший культурний багаж
У світі, де звеличують класичне мистецтво (літературу, живопис, кінематограф і так далі), важко бути тією людиною, яку цікавлять тільки сучасні твори. Спробуйте сказати комусь, що ви не бажаєте читати Коцюбинського, Гюго, Дюма та інших письменників-класиків, і вас на місці закидають гнилими помідорами. Але література зараз стала НЕ джерелом знань, а способом розважитися, тому багато людей взагалі нічого не читають, і це зовсім не сором.
Насправді це питання виключно особистого смаку: якщо ви з розуму сходите від репу чи Ірени Карпи, це тільки ваша справа. Звичайно, класику корисно знати для загального розвитку, але ось перечитувати й захоплюватися нею зовсім необов’язково.
5. Забування імен або плутанина з ними
Коли на великому святі вам представляють відразу кількох людей, ви, як правило, через хвилину вже забуваєте, як кого з них звуть. Це абсолютно нормально, і соромитися тут нічого. Наш мозок просто не витрачає сили на спробу запам’ятати чужі імена, оскільки вважає це справою другорядною. Інакше кажучи, така забудькуватість властива практично всім людям, і в цьому немає нічого поганого.
6. Недорікуватість, яка з’являється через нервозність
Час від часу у будь-якої людини з’являється недорікуватість: ми плутаємо слова, склади в словах, ковтаємо закінчення і так далі. Звичайно, прикро і неприємно, якщо таке відбувається, наприклад, на важливій співбесіді, але нічого страшного в цьому немає. А найкращий спосіб миттєво побороти сором — зізнатися вголос, що ви нервуєте, і трохи посміятися над своїми застереженнями. Так ви розрядите обстановку, і вам буде легше.
7. Плітки
Плітки в уявленні більшості — річ неприйнятна. Але насправді справа тут інша. Соціологи, наприклад, вважають, що бажання попліткувати — це корисна соціальна навичка, яка в минулому допомагала людям ділитися одне з одним різноманітною інформацією, знати, у кого які є ресурси, контакти й так далі.
Плітки, таким чином, зовсім не ганебне заняття, а спосіб підтримки зв’язку з іншими членами суспільства і можливість висловити власне ставлення до будь-якого предмету або людини.
8. Носіння старого або немодного одягу і взуття
Одяг в усі часи був маркером успіху людини та залишається ним зараз. Уявіть: ви прийшли в театр в джинсах, а всі інші — у вечірніх сукнях і смокінгах. Вашою природною реакцією буде сором. Але одягатися не за модою й етикетом або носити одяг з секонд-хендів — це нормально. Ходити в одному взуття кілька сезонів теж нормально. Ніхто не повинен відчувати збентеження через те, що не може дозволити собі брендові речі або не хоче цього.
У вашому оточенні є люди, які звикли соромити інших?
