Дитина має свій власний життєвий компас, за ним малюки орієнтуються в житті та віднаходять саме свій шлях до успіху. У побуті це називається покликанням, шостим чуттям або поривом душі. Від свого народження успішність малюка закладена вже в них самих.
Все, що оточує дитину, впливає на неї: ясла, шкільні друзі, гаджети, телевізор, ті люди, з ким вона спілкується. Але базовий і найзначніший вплив чинить на дітей сім’я, не тільки мама і тато, а й інші родичі, які знаходяться поруч з ним.
Часто батьки приділяють багато уваги розвитку та успіхам своїх дітей. Змушують вчити кілька мов ще до школи, вчать плавати швидше, ніж ходити. Сьогодні навіть створили телешоу, де малюки демонструють свої здібності, багато з яких не під силу і дорослим. Але всі діти — різні, з різними здібностями та інтересами, як зрозуміти, що таке успіх в кожному конкретному випадку?
Читайте також: Достовірна ознака щирої любові
Життєвий компас дитини. Співпадіння і розбіжності.
Зазвичай в сім’ї один дорослий (або бабуся/дідусь) створює для малюка поле можливостей, а інший — обмежує. Хтось виступає за розвиток самостійності, інший схильний тримати все під контролем, навіть душить дитину гіперопікою.
Одні хвалять за успіхи, розвиваючи впевненість в собі й допомагаючи дитині стати самодостатньою, а хтось формує комплекси, постійно порівнюючи з іншими. Проведіть такий аналіз щодо вашої родини і порівняйте результати ваших відповідей з відповідями інших членів сім’ї, не забудьте врахувати відповіді й самої дитини на ці запитання.
Якщо більшість ваших відповідей збігається з відповідями інших родичів — то це стабільне поле, тобто реальність збігається з бажаними переконаннями. У такій сім’ї особистий компас дитини працює найбільш успішно.
Наприклад, тато вважає, що формує у дочки почуття самостійності та відповідальності, але при цьому схильний давати оцінки успіхам малюка й порівнює з іншими. У тому випадку, якщо такої ж думки дотримуються й інші, то дія поля посилюється. Навпаки, якщо дочка вважає, що над нею занадто опікуються, то це наочний приклад розбіжності двох реальностей, а це призводить до розвитку аномального в базовому полі.
Ідеальне поле
Згадайте своє дитинство. Спробуйте зрозуміти, як саме воно вплинуло на ваш успіх у дорослому житті. Спробуйте звірити уявлення про свою реальність з реальністю ваших батьків.
Еталон поля для успішного розвитку дитини створюється усіма членами сім’ї, яке містити в собі всі елементи, зазначені вище:
- Формування області можливостей — мама дозволяє і пропонує;
- Формування області обмежень — тато встановлює заборони й оцінює;
- Формування поля самостійності й відповідальності — бабуся відпускає та вірить;
- Розвиток поля порівнянь — дідусь порівнює з іншими, наводить приклади;
- Розвиток поля опіки/гіперопіки — тітка контролює і догоджає;
- Формування області самодостатності — дядько хвалить, цінує і проявляє повагу;
- Розвиток поля прийняття — собака Барсик виляє хвостом і радісно зустрічає;
- Поле негативних оцінок — молодша сестра дає образливі прізвиська;
- Поле позитивних оцінок — ще одна бабуся хвалить.
Необхідні орієнтири
Якщо немає домашніх вихованців, а дитина виховується одинокою мамою, в її силах створити повноцінне базове поле.
Поради:
1. Дозволяйте дитині впасти, ходити по бруду і калюжах, не піти у школу без причини, запалити плиту, щось зробити зі своїм виглядом, наприклад, зробити пірсинг чи заплести дреди.
2. Дотримуйтеся правила, що слухатися вас потрібно з першого разу. Навчіть її, що з вами можна вступати в діалог і шукати компромісів, але є і ті речі, для яких існує суворе «ні».
3. Частіше говоріть дітям: «Я довіряю тобі!», вчіть їх брати відповідальність згідно з їх віком, заохочуйте до самостійності.
4. А іноді можна зробити за неї уроки, прибрати за нею в кімнаті, приготувати гарячі бутерброди та дозволити дитині їх з’їсти, сидячи за комп’ютером.
5. Не порушуйте її особистий простір і не вимагайте спілкування, якщо дитина до цього не має бажання.
6. Навчайте малюка відстоювати свою думку і підтримайте, особливо коли вона — одна проти всіх.
7. Дозвольте їй піти навіть проти вас.
8. Іноді наведіть приклад інших її однолітків, успіхи яких кращі за успіхи дитини.
9. Не забувайте порівнювати її і з тими дітьми, хто в чомусь поступається вашій дитині.
10. Навчіть дитину бути переможцем і гідно програвати, не піддавайтеся, коли граєте з нею.
11. Дуже важлива ласка і тактильний контакт — обіймайтеся!
12. Спробуйте не змінювати свого ставлення до дитини незалежно від її поведінки.
Тіште її без причини, хваліть і переоцінюйте. Дозвольте дитині зрозуміти, що всі оцінки — суб’єктивні.
Унікальні налаштування
Пам’ятайте, що хоча у малюка компас, маршрут кінцева мета якого — успіх, налаштувати цей компас можете тільки ви. Кожна дитина сама знайде дорогу до успіху, а завдання батьків створити сприятливе для розвитку середовище, все інше вона зробить сама. Кожна дитина — унікальна, і так само унікальний її успіх.
Як ви сприяєте успішності ваших дітей? Розкажіть про це нам.
