У кожної з нас багато справ. Прибирання, миття, «сіно» і «жнива». Миття підлоги, домашні завдання, прасування та консервування. Передпокої, підвіконня, шафи з одягом. Оранка триває день у день, з місяця в місяць, з року в рік.
У певний момент втома, не втримуючись у тілі, вихлюпується назовні дратівливістю, прискіпливістю, нервовим тиком обох очей. «Гальма відмовляють» лише у берегині домашнього вогнища, але від наслідків перепадає всім: і чоловікам, і дітям, і собакам.
Моя мама рятувалася читанням. Попри гору білизни, пилюку за батареєю і посуд в раковині, вкладалася на диван з книжкою. Кожен день мінімум 40 хвилин занурювалася в Чехова або якогось японця, ім’я якого важко вимовити. Стверджувала, що всіх справ не переробиш, а себе треба насичувати прекрасним. Літературу поєднувала з яблучними масками та поїданням цукерок.
Подруга щоп’ятниці переглядає кіно. Ховається під плед і дарує собі 2 години щастя. Жодних електронних листів, звітів, розморожування холодильника. Лише вона, напівтемрява і найкращий світовий кінематограф.
Моя свекруха у хвилини «зморення» йде в парк і спостерігає за життям зябликів. Слухає їх «рю-рю-рю» і попиває з термоса чай. Колега по перу париться в лазні. Приятелька вишиває хрестиком панд.
Читайте також: «Ідіть до *упи! Я занадто стара для цього!». Ось що я хочу сказати тим, кому зараз 25-30: Не витрачайте часу
Однокласниці, з якою сиділи за однією партою, нещодавно поставили діагноз «обсесивно-компульсивний розлад». Вона зателефонувала в сльозах і зізналася, що спершу з’явилося відчуття тяжкості, потім по десять разів поверталася й перевіряла, чи зачинені двері, а тепер чує голоси. Один з них наполегливо вимагає прогулятися по даху.
— Скільки років ти не брала відпустки?
— Вісім. Спочатку діти, ремонти, дача. Згодом розучилася відпочивати. Мене виховували під гаслом «Ніч роботі не перешкода». Пам’ятаю, коли лінувалася грати на тромбоні, мама тикала в обличчя плакат, на якому було зображено сонце на світанні, а круглолиця колгоспниця вже тарабанила в чиєсь вікно й кликала пальцем в бік неораного поля. Ось я і працюю до знемоги.
У мене з відпочинком теж складна ситуація, тому довелося зануритися в питання глибше. Виявляється, ідеальний перепочинок для жінки – це доба повного релаксу. Жодних складань речей, делікатного прання, зміни рушників та вирівнювання взуття. Потрібні лише книжка, фільм, морозиво. Сон, дрімота, споглядання хмарки, яка зависла над господарським магазином. Чай з шоколадною цукеркою. Ще один фільм на зразок «Пропозиції». Кава зі смачною корицею. Зворушливий роман про кохання в м’якій палітурці. Шматок дієтичного пирога. Півсон. Напівпосмішка. Мрія про нове напівпальто. Споглядання сутінків і трепетних тіней. Поворот на 45°. Довге позіхання.
Кажуть, в такій нелегкій справі треба тренуватися. Спершу ледарюєш 15 хвилин, потім – 30. Гляди, дошкандибаєш і до 24 годин. У теорії «сценарій» досить класний, але як здійснити його на практиці – не знаю…
