— Та облиш, що означає «діти — це дорого»? Нічого вони не дорого. Підгузки можна не купувати, ліжко і візочок придбати за 1,5 тисячі на всім відомому сайті, з харчуванням теж просто — до 2 років грудьми, здоровіше буде, а там із загального столу. Ти що, дитині тарілку супу не знайдеш? А речі та іграшки можна зібрати по знайомих…
Це все казала жінка. Адекватна, розумна жінка, у якої є троє дорослих дітей. Казала знайомій, яка пояснювала, чому не хоче народжувати «прямо зараз»: спочатку заробити грошей, купити, назбирати, а тоді й діток.
… Знаєте, я, здається, зрозуміла, чому ми опинилися в демографічній ямі. Чому у нас є спад, але немає приросту, і чому окаянна молодь не хоче народжувати дітей. Ні, не тому, що егоїсти, легковажні та хочуть жити «для себе».
Це просто виросло покоління «тарілки супу». Діти, які «нічого не варті», вступили в доросле життя. Ті самі, яких одягали в лахміття та годували найдешевшими макаронами — чи багато дитині треба?
Я не кажу, що так було у всіх, але зустрічалося часто…
Їх батьки та бабусі-дідусі теж так росли: той час був важкий, ішла війна. І діти, зрозуміло, фінансувалися за залишковим принципом — тут би вижити, а думати будемо потім, а тому всім по тарілці супу, чи багато їм там треба?
Часи змінилися, а переконання залишилося.
Та трохи їм треба, трохи. Можна до школи годувати дитину грудьми й одягати в фіранки. Нічого вона не зрозуміє, бо ще маленька. Ось лише вона виросте. Як виросло покоління «тарілки супу», озирнулося та усвідомило: воно своїм дітям такої долі не бажає.
Читайте також: Діти одержують те, що в дитинстві мала їх мама
Немає вже, слава Богу, ні війни, ні голоду. Як і нема потреби збирати дитячий одяг по знайомих і купувати візочки, в яких виріс весь мікрорайон. Вони мають можливість зібратися на силі та заробити на всі ці дитячі забаганки — такі, які хочеться, а не такі, які дешевші. А вже потім народжувати дітей.
І «егоїстична» молодь робить саме так. Саме тому в близьких мені людей або 1-2 дитини, тому що вони розуміють, що більше не потягнуть; або зовсім немає дітей, тому що вони в курсі, що не потягнуть поки що або взагалі. Це і є відповідальність.
Серед моїх гарних знайомих є і багатодітні, але це гіпервідповідальна пара, яка прекрасно усвідомлює, які серйозні обов’язки на ній лежать. Це дуже-дуже сильні люди, які пішли на цей крок усвідомлено та гідно піклуються про свою велику сім’ю, не збираючи «милостині» зі знайомих.
Ось таке «безвідповідальне» покоління.
Молодь не думає про дітей? Навпаки. Ця молодь, мабуть, це — перше покоління в історії, яке дійсно думає про дітей. А не бездумно їх “плодить”.
P.S. У прихильниці «тарілки супу», до речі, лише одна внучка — від молодшої дочки, якій 30 років. Напевно, на те є причини.
