Здавалося б парадокс, що погана дружина — щаслива жінка. У нас сформований чіткий стереотип, що жінка винна всім і всьому світу, крім себе.
Як багато дружин прагнуть бути гарними, і за цим прагненням вони втрачають себе. Перетворюючись на нещасливих жінок, закатованих домашнім побутом. Але ж колись в цій жінці горіли очі, а зараз…
Сучасний портрет гарної дружини:
– Доглянута та охайна.
– Дотримується порядку в будинку на рівні армійських нормативів.
– Демонструє кулінарні здібності богині.
– Перше, друге та компот в різних щоденних варіаціях.
– Діти випрасовані, ситі, оточені цілодобовою увагою ідеальної матері.
– Чоловік у правильних штанах, не чавкає під час їжі, вручає заробіток дружині, пиво не п’є, проходить щорічне медичне обстеження.
При цьому така дружина неодмінно повинна відчувати та випромінювати спокій, умиротворення, щастя. Чомусь при такому стані речей вважається, що вона просто зобов’язана бути щасливою, вічно в доброму гуморі та, головне, відчувати це щиро.
А тепер, як свідчить практика, щоб встигати все вищеперелічене нормальна жінка просто не в змозі. Тому як прасування займає годину часу, мінімальне прибирання дому — близько 2 годин, приготувати страви для 3-разового харчування дітей та чоловіка — ще кілька годин і т.д.
А перевірити домашнє завдання сина, піти в душ, в магазин, відвідати свекруху, яка вічно страждає тиском, поїсти, поспати, помити голову чи нафарбувати нігті? Ага, то ще й з чоловіком треба сеkсом зайнятися! Місія нездійсненна.
Читайте також: Не робіть цього для свого чоловіка, якщо не хочете зіпсувати собі життя!
Алгоритм не витримує і вона перетворюється в злющу, нервову, агресивну стерву, яка продовжує тягнути на своїх плечах непосильну ношу та внутрішньо ненавидіти всіх, для кого ця жертва призначена. Така жінка забуває про себе, а їй потрібен відпочинок, який вона забула коли отримувала.
Сучасний портрет поганої дружини:
Погана дружина живе хаотично. Вона дотримується правил гігієни в побуті, готує вечері та займається розвитком дітей.
Але в її шафі можна знайти забуту на пів року губну помаду.
На її тумбочці лежить дитяча шкарпетка, склянка води та жіночий журнал, ніжно прикритий шаром пилу.
В її холодильнику іноді буває порожньо та псуються продукти. Вона замовляє піцу на всю сім’ю, якщо ліньки готувати повноцінний обід.
Вона дозволяє собі ходити в піжамі пів дня та валятися на дивані в суботу, переглядаючи улюблений серіал. Вона не жертвує собою заради статусу ідеальної дружини.
Вона «забиває» на загальноприйняті погляди та псевдопереконання. Вона щиро лінується, адаптується під ситуацію, прагне до комфорту.
Така дружина добра, доглянута, світиться щастям, іноді плаче та сумує. Вона дозволяє собі бути справжньою. Саме таким дружинам ідеальні тихо заздрять. Жеруть себе зсередини за те, чого собі не дозволяють.
А тим часом поганою дружиною пишається чоловік, її обіймають діти. Чоловік поряд з такою жінкою відчуває свою важливість та необхідність. Куди ж вона така слабенька, безпорадна й неідеальна без нього? Тому що вона вміє бути жінкою. І дітки тягнуться до мами, адже вона посміхається. У неї є на це час.
За ідеальність потрібно платити занадто високу ціну: здоров’я, краса, любов. Чи вартує картинка щасливої правильної сім’ї таких жертв? Може, просто обмежитися гідною кандидатурою, комфортним та таким, що влаштовує?» І якщо щаслива жінка, то щаслива вся сім’я.
Отже, погана дружина — щаслива жінка?
