Здавна люди шанували печінку і вважали, що вона є не тільки центром душі, але і найважливішим органом в нашому тілі. Печінка не настільки романтична, як серце, і не настільки глибока і таємнича, як мозок. Однак вона має багато прав на унікальність: вона — господар хімії нашого тіла, а також керівник складу пального та служби запасу, господар будинку і центр контролю над отрутами.
Печінка — найбільша залоза в організмі людини, вага її коливається від 1,5 до 2 кг. За своєю будовою вона — складно розгалужена трубчаста залоза, вивідними протоками якої є жовчні протоки. Морфофункціональною одиницею печінки є клітина печінки. Вона має форму призми, розмір її в поперечному розрізі — від 1,0 до 2,5 мм. Між клітинами є невелика кількість сполучної тканини, в якій розташовуються міждолькові протоки (жовчні), артерії та вени. Зазвичай міждолькова артерія, вена і жовчна протока прилягають, утворюючи печінкову тріаду.
Печінка — ваша лінія оборони проти хвороб!
У печінки дуже розвинена венозна система. Вона поділяється на ворітну вену і систему печінкових вен. Своєрідність ворітної вени полягає в тому, що вона починається і закінчується величезною масою розгалужених (як дельта річки) капілярів. Якщо печінкова артерія постачає кров, багату киснем, для живлення печінкової тканини, то ворітна вена збирає кров з усього шлунково-кишкового тракту і селезінки та є основною судиною, що визначає функцію печінки.
Через печінку за хвилину проходить в середньому 1,5 л крові, з них 1,2 л (80%) – через зворотну вену і 0,3 л (20%) – через печінкову артерію. Печінка – це немовби цитоплазматична трубка з величезною всмоктувальною поверхнею.
Читайте також: Ми з’ясували, як мозок реагує на алкоголь і чомусь більше не хочеться пити алкоголю (Пам’ятайте: вам теж не захочеться)
Об’єм крові, що циркулює в печінці протягом години й протікає через ворітну вену, дорівнює приблизно 100 літрів. Тому, якщо ви кладете грілку на область печінки на годину, ви зігріваєте 100 літрів крові. А підйом температури тільки на один градус підвищує бактерицидність (здатність крові вбивати мікроби) крові в 10 разів. Тому, якщо хочете довго жити й бути здоровими — регулярно грійте печінку! Особливо це важливо під час епідемій.
Без зігрівання печінки не можна вилікувати жодної хронічної хвороби.
Кров, яка надходить у ворітну вену з різних відділів черевної порожнини, не змішується з іншого кров’ю повністю, а тільки частково, а іде окремим потоком. З цього випливає, що в різні частини печінкової тканини надходить кров переважно з різних черевних відділів. Так, селезінкова кров скеровується більше в ліву частку печінки, а з товстого кишківника — в праву. (Це підтверджує правильність народних способів очищення печінки: «Однією-двома чистками печінку не очистити, потрібно не менше 5-6 очищень з періодами відпочинку для печінки протягом 2-3 тижнів»).
Іншою особливістю печінкового кровотоку є більш повільний приплив крові через печінкові судини у порівнянні з іншими органами. А ось тиск у ворітній вені, в порівнянні з венами інших областей, відрізняється більшою силою — від 7 до 14 мм рт. ст. Що з цього випливає, який висновок?
Наше сучасне неправильне харчування робить кров більш кислою, це призводить до утворення невластивої для печінки кислої, високоагресивної жовчі! Кров, яка не має натуральних органічних мінералів, вітамінів та інших елементів, плюс наш малорухливий спосіб життя, плюс агресивна жовч, призводять до руйнування жовчовидільної системи, в якій дискінезія проток — далеко не найбільша біда. Тому ця проблема має такі наслідки: найперше, зростає опір в жовчовивідних протоках до 750-800 мм рт. ст. Під таким тиском може статися закидання концентрованої, агресивної жовчі через загальні протоки в підшлункову залозу, що дуже швидко призводить до її руйнування, особливо — острівців Лангерганса, що виробляють інсулін: вони ж складають лише 2-3% загальної маси підшлункової залози — і тоді починається діабет!
Далі, при наявному опорі в жовчовивідних протоках, концентрація жовчі зростає іноді у 20 і більше разів. Це призводить до випадання в осад речовин, що знаходяться в жовчі в надлишку. Першим починає кристалізуватися холестерин, потім — білірубін разом з продуктами його окислення, солі, вапна і т. д. Ось вам і знамениті камінчики! Але разом з камінцями в печінкових протоках відкладається аморфна білірубіно-кальцієва маса, схожа на згустки. У жовчному міхурі та протоках може знаходитися жовтувато-білий пісок, кашкоподібна маса. Печінку, як м’яч, зсередини розпирають жовчні тромби — як мазутоподібні, так і тверді. При цьому сильно ущільнюються всі навколишні тканини. Все це ускладнює артеріальний потік крові та особливо — кровотік по ворітній вені.
Ось і ще одна біда — портальна гіпертонія. Однією з найперших причин утворення жовчних тромбів в жовчних протоках є білкова, жирова інфільтрація печінки. Білково-жирові маси, відкладаючись в печінці, розсовують печінкові клітини, здавлюють епітеліальні клітини, приводячи їх до атрофії, починається перебудова структури печінки.
Коли відстані між печінковими клітинами та довкола ворітної вени заткнені, коли кровоносна і лімфатична протоки знаходяться в стані застою, непроточності, цироз виникає без попереднього впровадження вірусів!
Печінкова лімфа містить більше білкових молекул, ніж лімфа інших органів. Так зване серозне запалення може бути викликане закоркуванням лімфатичного потоку в печінці. Затикання лімфатичних шляхів капсули печінки провокує хворобливі зміни, зупиняє рух рідин черевної порожнини.
Асцит, скупчення газів в товстій кишці, відтісняючи печінку до грудної клітки, стискає нижню порожнисту вену, звужує лімфатичні шляхи в черевній області та скорочує лімфопотік в печінці. Утворення лімфи в печінці проходить досить інтенсивно, оскільки від 1/3 до 1/2 всієї лімфи тіла виходить з цього унікального органу.
Лімфа — винуватиця захворювань щитоподібної залози! Тепер хочемо звернути вашу увагу, на те, що потік крові в самій печінці сильно змінюється від присмоктувальних рухів грудної клітки та особливо — від руху діафрагми. В здоровому організмі діафрагма робить 18 коливань за хвилину. Вона переміщується на 2 см вгору і на 2 см вниз. В середньому амплітуда рухів діафрагми становить 4 см. 18 коливань на хвилину – 1000 на годину, 24000 на добу! Тепер подумайте про роботу, яку виконує цей м’яз, найпотужніший в нашому тілі, і про значну площу тіла, яка опускається, як досконала помпа і стискає печінку, селезінку, кишківник.
Діафрагма — це «друге венозне серце»
Стискаючи всі кровоносні й лімфатичні судини живота, діафрагма спорожнює венозну систему і проштовхує кров вперед — до грудної клітки. Діафрагма — це «друге венозне серце»! На жаль, якщо людина замість цього серця має «бочку з пивом», через яку вона пів життя не бачить всього того, що знаходиться нижче живота, то частіше страждає і закрепами, і камінням в жовчному міхурі, які не зовсім характерні для чоловіків, і захворюваннями щитоподібної залози, які куди рідше бувають у чоловіків, ніж у жінок, у нього частіше виникають захворювання простати, ракові захворювання.
Відсутність у жінок діафрагмального дихання сильно сприяє венозному застою і є однією з основних причин захворювань на жовчнокам’яну хворобу, закрепів, тромбофлебіту, захворювань щитоподібної залози та інших захворювань, пов’язаних з венозним застоєм, аж до ракових захворювань — особливо грудей і статевої сфери!
У холодну пору року печінка і селезінка утримують від 30 до 50% загального об’єму крові, що циркулює!
Наслідки венозного застою:
- Значне збільшення вуглекислоти у венозній крові.
- Збільшення об’єму венозної крові та скорочення об’єму артеріальної крові.
- Скорочення кількості кисню в клітинах, в тканинах, у всіх органах і збільшення об’єму вуглекислоти в усьому організмі.
Увага! Гіпоксемія та інтоксикація! Вони — причина основних важких захворювань, в тому числі ендокринних, і в першу чергу — щитоподібної залози!
Такі захворювання, як вся серія серцево-судинних захворювань, неврити та невралгії, астма, базедова хвороба (тиреотоксикоз), епілепсія, глаукома, катаракта та інші — розвиваються і без будь-якого мікробного втручання.
І пам’ятайте: кожен венозний застій відкриває широкі ворота інфекції!
Ось вам несподіваний зв’язок: печінка — діафрагмальне дихання — венозний застій — захворювання щитоподібної залози (не враховуючи інших, не менш складних)!
Як організувати заходи щодо боротьби з венозним застоєм?
Зігрівання області печінки зменшує венозний застій в печінці та у всіх тканинах, зрошуваних ворітною веною.
У разі цирозу печінки треба дотримуватися фруктово-овочевої дієти, кожні два місяці ставити п’явки на область печінки.
Гарячі обгортання грудної клітки зменшують або знімають венозний застій в легенях. Гамма гіпертермічних ванн (що не перевищують 42 °C) є дієвим засобом для профілактики загального і місцевого венозного застою.
Гіпертонія портальної вени змушує частину крові, що не пройшла через печінку по ворітній вені, йти в обхід (по так званому колатеральному кровообігу). Виникає застійне збільшення селезінки. Застій у венозній системі підшлункової залози призводить до дистрофічних змін в ній і до порушення її функції, аж до діабету.
Застій у венах шлунку і кишківника порушує секреторні та всмоктувальні властивості цих органів, наслідок — порушується засвоєння їжі, розвивається нетравлення.
Саме гіпертонія ворітної вени є причиною утворення міом, кіст, геморою, рясних кровотеч у жінок, тромбофлебіту, загальної гіпертонії як такої, набряків та інших захворювань.
Печінка — дуже терпеливий універсальний орган. Попри те, вона здатна відновлювати свої загиблі клітини та регенерувати пошкоджені. Вона може функціонувати при наявності 1/5 частини та навіть менше, в разі раку, коли 90% печінки видалено, а через невеликий час після операції ця залоза виростає до своєї колишньої величини.
Тобто, печінка потенційно безсмертна. Попри це, постійне зловживання шкідливим харчуванням, напоями, шкідливими ліками зношують її вже в молодому віці. Дбайте про свою печінку!
* Увага! Будь-яка інформація щодо здоров’я та лікування, має лише ознайомлювальний характер! Перед тим, як використовувати будь-який засіб для лікування, обов’язково потрібно звертатися за консультацією до лікаря або до лікувального закладу!
Фото: freepik.com
