Іноді дорослим нелегко зрозуміти, що відбувається в голові у малюків, як мислять діти. Тому ми зібрали тести, які допоможуть батькам визначити тип мислення і риси характеру дитини, щоб знайти спільну мову стало легше.
1. Зефірний тест (від 4-5 років і старше)
Інша назва тесту — випробування відкладеного задоволення. Він допомагає зрозуміти, який тип мислення ближчий малюкові — стратегічний або тактичний. Стратег ладен відмовитися від менш вигідної пропозиції сьогодні, якщо завтра можлива вигода від згоди зросте. Тактик не чекає завтрашнього дня і працює з тим, що має сьогодні.
Що знадобиться: частування, стіл, стілець і приміщення, де ніщо не зможе відвернути увагу дитини (без іграшок, телефонів і телевізорів).
Читайте також: 9 небезпечних звичок, які заважають розбагатіти навіть закоренілим кар’єристам
Що робити: на столі перед дитиною частування (зефір, цукерка, плитка шоколаду або маленьке тістечко). Ми пояснюємо дитині, що ці смаколики пропонуються їй і вона може з’їсти їх, щойно залишиться в приміщенні сама. Але якщо вона впорається зі спокусою і почекає 10 хвилин, ми повернемося з іще одним сюрпризом, і тоді вона отримає в два рази більше. Якщо до повернення дорослого на столі не виявиться частування, друге вона не отримає.
На що звернути увагу: деякі діти з’їдають солодощі відразу. Багато з них борються зі спокусою до останнього: закривають очі руками, смикають волосся, граються з солодощами, щоб відвернути думки. Але врешті з’їдають десерт. Це — тактики. Третина дітей чекає повернення дорослого і отримує подвійну нагороду. Це — стратеги.
2. Ігри з кольоровим конструктором і розмальовками (від 3 до 7 років)
Тест допомагає розпізнати риси інтроверта або екстраверта у дитини.
Що знадобиться: для маленьких дітей краще вибрати кольоровий конструктор з великими деталями, для дітей від 5 років — дитячу розмальовку та олівці або фломастери.
Що робити: даємо маленькій дитині конструктор і пропонуємо зібрати будиночок. Неважливо, якої форми він вийде. Надамо маленькому архітектору повну свободу!
Дитині старшого віку даємо розмальовку й фломастери та пояснюємо, що поспішати не потрібно. Розфарбовувати малюнок треба в зручному темпі й так, як їй хочеться. Кольори, які дитина вибере для зафарбовування тієї чи іншої частини малюнка, не грають значення.
На що звернути увагу: якщо дитина зібрала будиночок з кольорових деталей, відзначимо, чи існує порядок у виборі кольору. Якщо при будівництві вона складала кубики, комбінуючи між собою за кольором, або кожна частина будинку має власний колір, то перед нами дитина з рисами інтроверта. Вона звертає увагу не на саму форму, а на її формування і ознаки деталей.
Якщо дитині дісталося розфарбування, дивимося, наскільки старанно вона зафарбувала малюнок. Якщо деталі малюнка зафарбовані в межах ділянки, не виходячи за лінії, — перед нами інтроверт.
3. Тест з солоною і солодкою кашею
Тест допомагає визначити, який тип поведінки в суспільстві характерний для дитини: погоджуватися з більшістю, уникаючи конфлікту або відстоювати власну позицію — риса, яка свідчить про лідерські якості.
Що знадобиться: кілька членів сім’ї або друзів (дорослі і діти) й тарілки з солодкою кашею (це важливо!).
Що робити і на що звернути увагу: дорослі та діти сідають за стіл і їдять кашу. Вголос зауважують, що каша занадто солона, її неможливо їсти. У цей момент важливо звернути увагу дитини на те, що відбувається. Кожен з присутніх по черзі ще раз наочно пробує кашу і підтверджує, що вона занадто солона. Потім черга доходить до дитини. Даємо їй те ж питання: чи здається їй, що каша солона? Діти, яким важливо зберігати мир всередині колективу, які не готові “грати проти правил”, дадуть відповідь, що каша солона. Цю ситуацію вони сприймають як якусь гру, де раптом змінилися правила. І щоб не відставати від інших, вони ідуть за новими правилами, навіть якщо вони здаються їм незрозумілими. Власна думка про смак каші для них не така важлива в порівнянні з можливістю “продовжувати гру в компанії”. Припустимо, дитина відповідає, що її каша солодка, пробуємо кашу з її тарілки і підтвердимо колишнє: “Каша солона”. Якщо дитина продовжує відстоювати власну точку зору, то їй безумовно притаманні лідерські якості — для неї не так важливо, що подумають про неї навколишні люди, а той факт, що вона висловить думку, яка здається їй правильною.
4. Тест Люшера з кольорами
Завдяки цьому тесту за 5 хвилин можна провести аналіз особистості дитини на базі її вибору кольорів. Тест розроблений швейцарським психологом Максом Люшером, який вважав, що сприйняття кольорів — об’єктивне та універсальне, але колірні переваги суб’єктивні, і відбивають психологічний стан піддослідної людини, визначають риси особистості.
Що робити і на що звернути увагу: досить перейти за посиланням і пройти тест разом з дитиною. Дорослий дає запитання, дитина вказує на колір. Вкінці на сайті з’являється результат.
5. Тест “Правша чи шульга”
Визначити, яка рука у дитини активна — права чи ліва, легко вже в 2 роки. У правшів образно-рухова півкуля розташована праворуч, а логічна — зліва. У шульгів — навпаки. Знаючи це, можна визначити, в яких видах діяльності дитині легше себе реалізувати. Кожен другий з нас — шульга і правша одночасно. Таких людей називають амбідекстрами. Визначення домінуючої руки у дитини допомагає батькам у вихованні: навчати шульгу користуватися активно правою рукою неправильно, адже це негативно позначається на розвитку дитини. Шульги частіше вибирають професії артистів, художників, письменників.
Варіант для найменших дітей:
- Звертаємо увагу, якою рукою дитина користується частіше: тримає лопатку, вказує на потрібну річ, тягнеться за частуванням або бере іграшку.
Варіанти для дітей від 3 років:
- Пропонуємо скласти пальці рук в замок. Зверху знаходиться великий палець тієї руки, яка є активною.
- Звертаємо увагу, якою рукою дитина відкручує кришку пляшечки — це домінуюча рука.
- Просимо дитину схрестити руки на грудях. Та рука, яка опиниться зверху, є активною.
6. Експеримент Клари Девіс
Доктор Девіс припустила, що навіть в юному віці мозок дитини самостійно визначає, як харчуватися правильно. Для першого тесту Клара обрала трьох дітей від 8 до 10 місяців, які до цього харчувалися тільки грудним молоком, а отже не визначилися з уподобаннями в їжі. Тепер під час кожного прийому їжі перед малюками клали до 8 тарілок. У них були овочі, фрукти, яйця, каші, м’ясо, чорний хліб, молоко, вода і соки. Діти самі вирішували, що їсти: якщо малюк опускав руку в рисову кашу, а потім облизував руку, то йому давали чайну ложку рисової каші. Потім знову чекали, поки малюк вибирав. Він міг знову побажати каші або вибрати щось інше. Так Девіс виявила три речі:
- Діти, які самостійно вибирали таким чином своє меню з-поміж простих страв, розвивалися дуже добре. Жоден з них не набрав зайвої ваги і не став худим.
- Попри удаваний безлад, дитина протягом певного періоду набирала всі необхідні їй елементи, ніби дотримувалася спеціальної дієти.
- У різні дні та навіть годину дня апетит дитини змінювався. Але це не впливало на кінцевий результат. Один з малюків кілька днів їв тільки овочі, а потім раптом цікавився м’ясом або рибою. Частка того або іншого продукту могла теж змінюватися: в якийсь момент дитина хотіла багато молока, відразу після цього на якийсь час могла немов забути про нього. Таким чином мозок дитини самостійно визначав залежно від потреб організму, що потрібно їсти. Цей самий експеримент Клара Девіс повторила зі старшими дітьми, окремо вивчаючи поведінку абсолютно здорових і хворих на туберкульоз дітей, але результати були аналогічними.
Що робити і на що звернути увагу: експеримент можна легко повторити вдома, розділивши раціон за типом продуктів: овочі, м’ясо, риба, фрукти, чорний хліб, крупи, молочні продукти, дитячі соки й чай. Дитина може разом з дорослим складати раціон харчування на 1-2 дні вперед. Деякі вчені відзначають важливість відбору продуктів за принципом сезонності. Наприклад, в червні пропонувати дитині серед фруктів полуницю, а в серпні — диню або кавун.
