Один з героїв голлівудського фільму «Волл-стріт» казав: «Якщо у вас були гроші й ви їх втратили, це набагато гірше, ніж якби у вас їх ніколи не було». Люди, які звикли не замислюватися про витрати, важко звикають до життя, в якому приходиться економити.
Нам в Тутка стало цікаво, що відчувають мільйонери, які розорилися, коли їм доводиться переходити з омарів і чорної ікри на хліб і воду. Виявилося, що в мережі досить таких історій від першої особи. Читаючи їх, ми відчули різні емоції — від роздратування до щирого співчуття.
1.
У 25 у мене була своя квартира, авто, свій великий магазин. Збиралася відкривати ресторан. А чоловік був головним технологом на м’ясопереробній фірмі зі 120 підлеглими. Жили-поживали, горя не знали. Здійснила найбільшу дурість у своєму житті — емігрувала, адже хотіла бути ближче до мами та сестри.
Тепер живемо в постійній нужді, з боргів не вилазимо, житла свого немає й не буде ніколи. З рідними бачимося лише на дні народження. Все, що є, — робота, робота, робота. Був стабільний бізнес, власне житло та море друзів. А тут — лише поневіряння по орендованих будинках, великі податки й кілька приятелів. А ще прикро, що людина, яка була у чоловіка в фірмі на побігеньках, зараз зайняла його місце — їздить на Lexus, має 3 котеджі.
2.
У мого чоловіка престижна робота, і ще 2 роки тому справи йшли чудово. Ми подорожували по світу першим класом. Шопінг? Майже кожні вихідні ходили в дорогі магазини та викидали тисячі. Моя шафа розміром зі спальню виглядала як елітна крамниця. У нас були няньки, хатні робітниці, 2 кухарі, а ще водій. До нас всюди ставилися як до VIP-персон, тому що всі знали, що ми даємо великі чайові.
Тепер, коли чоловік розорився, все різко змінилося. Людина, яка колись легко викидала на вітер по $ 4 000, скандалить, якщо я витрачаю $ 4 на Starbucks. Машини продані, персонал розпущений, поїздки припинилися — вечірка закінчилася. Але якби мені прийшлося оцінити своє щастя зараз, коли гроші закінчилися, за шкалою від 1 до 10, я б сказала, що це щось середнє між двієчкою і трієчкою, точнісінько як і колись. Як це не банально, за гроші щастя не купиш. Ридати через невдалий шлюб в Maserati не менш гірко, ніж плакати у звичайній машині.
Читайте також: 14 осіб розповіли, яким стало їхнє життя після того, як вони всиновили чужу дитину
3.
Мій дідусь заробив шалені гроші в 90-х. У нас були будинки, квартири, земля, торгові центри. У дитинстві мені ні в чому не відмовляли: у мене були всі іграшки, які я хотів, я ніколи не замислювався, звідки беруться гроші, та й взагалі погано розумів, навіщо вони потрібні. Мені здавалося, що всі так живуть, що це норма. Ну а потім діда не стало, і мій батько, 2 його брати та 3 сестри почали ділити майно. Врешті-решт вони якось розійшлися, але від колишніх статків залишилися лише спогади.
Мої батьки — обидвоє без будь-якої освіти — намагалися хоч якось влаштувати своє життя. Батько спробував започаткувати бізнес, але нічого не вийшло, і на нас повис величезний борг. Потім він пішов працювати водієм, а мама влаштувалася продавчинею. І з усім тим, вони намагалися зробити так, щоб я не відчував, як нам важко, вкладали гроші в моє навчання. Я все чудово розумів, почав серйозніше ставитися до всього, почав наполегливо працювати. Отож закінчив школу на відмінно, багато разів перемагав в олімпіадах, здобув грант на навчання в найкращому виші країни. Скоро полечу доучуватися в США.
Батьки мені завжди згадували описану вище ситуацію та переконували, що їх головною помилкою було те, що вони не здобули освіти. Вони просто не хотіли вчитися. Вони думали: «А навіщо? У нас і так все є».
4.
Моя дівчина з досить заможної родини, а я — із сім’ї з середнім достатком. Для неї не проблема купити футболку за 10 тисяч гривень або зірватися і полетіти в іншу країну, адже у її батьків на все є гроші. Як у фільмах, ми покохали одне одного, почали жити разом, проблем не було, грошей її тата вистачало, але його фірма збанкрутувала, і — о Боже — вона виявилася абсолютно не пристосованою до дорослого життя.
Вона не вміє працювати, не завжди може встежити за язиком, їсть тільки особливі страви, а не звичайну картоплю. Вона чудова, добра, начитана й кохає мене, як і я її, але вона вже автоматично, заходячи в магазин, каже: «Купи це», – а у мене немає грошей, і її погляд, в якому читається, що я нікчема, мене знищує. Я обожнюю її, але далі так неможливо.
5.
Я не з багатіїв, але сім’я, в якій я ріс, безумовно належала до верхівки середнього класу. А зараз я бідний через те, що довелося піти з роботи, щоб закінчити навчання. Колись у мене завжди було якісне взуття, а тепер я ношу одну й ту ж пару вже кілька років. У ресторані не був рік. В зубах 5 дірок. Нічого такого зі мною не було, коли я жив з батьками або працював. Мені здається, що я живу в паралельному Всесвіті, якщо порівнювати зі старим життям.
Багато до чого я вже звик, але одна річ досі мені незрозуміла: я виріс в будинку, площею 500 кв. м, а тепер мій будинок менш як 100. До цього я жив у ще меншому домі з неймовірно дівчиною, і житлова площа — це те, через що нам довелося розлучитися. У мене почалася страшна клаустрофобія, ніби я замкнувся у спальні. Я щиро ненавиджу цей спосіб життя і не можу зрозуміти тих, хто каже, що за гроші не можна купити щастя.
6.
Я народилася в сім’ї багатіїв і вийшла заміж за багату людину. Після того, як мої батьки померли та чоловік розлучився зі мною, я залишилася ні з чим. Я не працювала з 18 до 25 років, у мене була непотрібна освіта. Врешті я влаштувалася прибиральницею. Ніколи не думала, що стану «помічницею по господарству». Після будинку площею 1 000 кв. м з 8 спальнями мені довелося жити в 1-кімнатній квартирі розміром як моя стара шафа. Мені ніколи не доводилося хвилюватися про те, скільки грошей було на моєму рахунку. Тепер же, якщо я оплачувала електрику, газ і воду, я не могла дозволити собі купити поїсти.
Зараз я — власниця бізнесу, в якому почала працювати 7 років тому. У мене гарна машина, будинок, є їжа, вода, електрика та гроші. І я ніколи більше не буду приймати все це як належне.
7.
Однокласниця вийшла заміж за мільйонера. Приїжджала з-за кордону вся в діамантах. Розповідала про своє життя в стилі «набридли ці пальми, це море». Венеція її не тішить, Париж не вражає. Через 5 років зустріли її на посередньому курорті, виглядала вона, прямо скажемо, не дуже.
Я відразу і не впізнала її — сіра затуркана мишка проти світської левиці. Виявилося, що мільйонер був, а ось весілля насправді ні. І як пройшло кохання-зітхання, вигнав її ні з чим. Тепер шкодує, що хизувалася та замість того, щоб набиратися вражень, ніс морщила.
8.
Я народилася під час фінансового буму, а виросла в умовах фінансової кризи. Було дуже дивно, що буквально вчора я могла отримати будь-яку іграшку, яку захотіла, просто моргнувши, а на наступний день мені не можна було навіть жуйку — тато сказав, що ми не можемо собі цього дозволити.
Я не розуміла, що відбувається. Наприклад, якщо батько дав мені грошей на продукти, а я заодно купила якусь дрібницю — рідину для зняття лаку — не розуміла, чому він кричить на мене. Адже це — лише кілька доларів, а зовсім недавно мені купували Барбі, які коштували в 7 разів більше.
9.
Коли я була маленькою, моя сім’я однозначно була однією із забезпечених. У нас був гарний будинок з басейном, мені оплачували безліч додаткових занять: балет, малювання, карате. А потім тато вклав гроші в бізнес свого найкращого друга. Через рік, після того, як він віддав йому всі свої заощадження, компанія збанкрутувала.
Тата не лиш втратив все, що вклав, а й ще виявилося, що він несе відповідальність за всі борги фірми. Нам довелося продати будинок і переїхати в крихітний гуртожиток. Все це сталося близько 10 років тому, і цей досвід різко змінив мене на краще. Я старанно вчилася, виважена з особистими фінансами та дуже економна, хоча зараз і заробляю близько 2 тисяч доларів, а чоловік — значно більше.
10.
Знайомий в 90-х вибився в серйозні бізнесмени. Роками запудрював всім мізки, який він один розумний, а всі довкола — ні, тому і «плодять нещасних дітей». Днями зіткнулися з ним в магазинчику: котить візок, під зав’язку набитий дешевими підгузками. Побачив нас, почервонів і давай виправдовуватися: «Та ж дешеві підгузки екологічніші, я на дітях не економлю».
Проте ми від інших знайомих точно знаємо, що коли його завод розорився кілька років тому, то він тільки кредитами перебивається, дітей з елітної до звичайної районної школи перевів. І ось днями у них 3-ій малюк народився, а з грошима дуже туго.
11.
У мого батька накрився бізнес. Банк все забрав. Люди, яких ми вважали близькими, брати та сестри батька, друзі нашої сім’ї — раптово всі виявилися дуже зайнятими. Маму прооперували, але жоден з родичів не підіймав слухавки, коли ми телефонували, — думали, попросимо їх допомогти з оплатою рахунків. А колись тато витрачав на цих людей всі свої заощадження, допомагаючи їм з навчанням або з бізнесом. Це те, що він отримав в знак подяки.
Гроші — це одне, емоційна підтримка — інше. Ми всього-на-всього втратили гроші. Але через те, як повелися люди, ми втратили віру в близьких.
12.
Знайома — вогонь-дівчина — вийшла заміж за справжнього англійського лорда. Мільйонер чи ні, але замок свій точно був. Через кілька років розлучилися, залишив її голою-босою. І ось якось ми розговорилися, і вона каже: «Я відразу зрозуміла, що це ненадовго й треба брати з нього по максимуму. Тільки коштовності — це все дурниці. Він мені чудову освіту забезпечив, та зв’язки його при мені залишилися, тож довго я на одній вівсянці сидіти не збираюся». Ну що тут сказати — нехай їй щастить.
13.
Я виріс в забезпеченій сім’ї — ми з братом і сестрою ходили в приватну школу, у нас був величезний будинок і 7 разів за рік всією сім’єю їздили на канікули в Нью-Йорк, де залишали в магазинах тисячі доларів. А потім ми втратили майже все. Звикати до нового способу життя було важко. Не стало бригади садівників, які приходять раз на тиждень, щоб прибирати листя, і довелося навчитися користуватися газонокосаркою. Пропали вечері по 5 разів на тиждень в гарних ресторанах. Довелося дізнатися, як паркувати машину, адже нас більше не возили на лімузині. Ми насправді не вміли робити безліч нормальних для всіх інших речей.
Чесно кажучи, мати гроші було класно, але мені шкода, що я не ріс в сім’ї середнього достатку, тому що тоді мої очікування від життя були б більш реалістичними. Будинок, відпустки, одяг — коли ви мали все найкраще, дійсно складно вибирати речі, виходячи з їх розумної ціни.
14.
Я виросла в забезпеченій сім’ї, а потім вийшла заміж за бідного, але привабливого хлопця. Ми жили в 1-кімнатній квартирі, за яку ледь могли заплатити. Я для себе зрозуміла, що в ній легше прибирати, а на побачення можна ходити в парк.
Звичайно, було важко, коли у мене почав рости животик, а в моїй шафі було лиш 2 футболки для вагітних. Було важко шукати старі книги для навчання. Вперше в житті важко було чекати автобус в липневу спеку. Але я сказала собі: «Аліно, ніколи не забувай, що тобі не потрібні гроші, щоб бути щасливою». Потім ми багато працювали та пристойно себе забезпечили, але тепер я знаю, що, поки ми живі й кохаємо одне одного, нам нема чого боятися.
15.
Моя тітка відразу після закінчення школи вискочила заміж за мільйонера. Потім вона дізналася, що він їй зраджує, і розвіяла за вітром свій одяг, прикраси та майно, але відмовилася взяти у нього навіть копієчку. Так, вона все життя була божевільною, дуже красивою, але абсолютно божевільною. Тепер вона живе в невеликому будиночку, заробляє шиттям і тримає купу папуг, яких називає своїми дітками.
16.
У виші навчався з нами синочок багатенького татка. Сесію здавав дивом, а що не здав — купував. Роки пройшли, все якось влаштувалися в житті, а сім’я нашого красеня розорилася в нуль. Якось його татусь проґавив посаду, і ось… Поневірявся він поневірявся, від кредиторів ховався, квартиру, машину — все продав, а на роботу його ніхто не брав: всі знали, що він за птиця.
А далі — як у кіно. Бере його до себе в фірму заучка з нашого курсу. І він тепер у неї, як золота рибка, на побігеньках. Каже, що пошкодувала його. Отаке життя.
17.
У дитинстві у мене була багата подруга — у неї було все, що лише можна побажати. Коли ми виросли, вона вийшла заміж за не менш забезпеченого підприємця. Минуло кілька років, і несподівано я зустрічаюся з нею на базарі, де вона торгується з продавцями. Я був шокованим.
Пізніше дізнався, що спочатку вона розлучилася з чоловіком, і він залишив їй тільки 2-кімнатну квартиру як аліменти. А потім її батька не стало, і брат теж залишив її ні з чим. Тепер вона з 2 дітьми живе в цій квартирі, працює адміністратором і ледве-ледве зводить кінці з кінцями.
18.
Знайома з глухого села та дуже бідної сім’ї якимось дивом поїхала до Швейцарії та вийшла заміж за мільйонера. Про свою молодість та рідню нам в розмовах з нею заборонила згадувати: хоче забути цю убогість.
Якийсь час зідзвонювалися по скайпу, і вона постійно показувала дуже дорогі речі, розповідала, яких зусиль їй коштувало отримати сумочку Birkin. Потім вона почала дзвонити рідше, ну і я не наполягала, позаяк спільних тем для розмов ставало все менше.
І раптом через 5 років ця мадам телефонує та починає мовби мимохідь цікавитися, як справи у її рідні та знайомих з минулого життя. Виявилося, що заміж вона не вийшла, мільйонер втік до іншої жінки, їй дає тільки якусь невеличку допомогу на дитину. І ось вона почала розпродавати свої круті лахи, тільки у Швейцарії вони нікому не потрібні, та й соромно. Тому вона почала промацувати прекрасний канал збуту — своє село.
А у вас був досвід життя у важких фінансових умовах? Що далося найважче?
