15 історій, які підтвердять, що дитяча безпосередність навіть миліша, аніж котики

Виховувати дітей — важка праця, адже іноді так складно зрозуміти їхню логіку та мотиви навіть з урахуванням величезного життєвого досвіду. Однак попри всі складнощі, безсонні ночі та незручні ситуації їх просто неможливо не любити, адже діти — просто невичерпне джерело життєрадісності та безпосередності, яка часто стає причиною найбільш смішних витівок.

Ми в Тутка просто в захваті від всіляких розповідей про дитячу логіку та пустощі, тому не змогли не поділитися з вами новою порцією комічних замальовок на цю тему.

  • Пишу листівку зі співчуттями. Грицько (5 років) запитує, що я роблю. Я кажу: «Пишу записку, щоб висловити співчуття своєму другові, чия мати відійшла в інший світ». Він напружено замовкає і потім дуже боязко уточнює: «Це ж просто добрий жест, так? Ти ж не маєш до цього стосунку?»
  • Мій брат вирішив пояснити своїй дитині 2,5 роки, що у мами й тата теж є свої імена. І повірте, немає нічого смішнішого, ніж те, як вередлива дитина повертається до своєї мами та каже: «Дай мені спокій, Маргарито».
  • Коли моєму синові було близько 5 років, ми якось поїхали провідати родичів. У метро він звернув увагу на дуже красиву молоду жінку та сказав: «У мене багато кубиків». Потім додав: «Якщо ви прийдете в мою кімнату, я вам покажу». І потім ще 10 секунд зображував звуки мотоцикла.

  • Я забираю у дітей всі стільникові телефони та планшети на ніч і зберігаю їх у своїй кімнаті. Минулої ночі ці маленькі бунтарі встановили на гаджетах будильники, які спрацьовували в різний час протягом ночі. Вкрай вражена їх винахідливістю та командною роботою. Тепер вони всі під домашнім арештом.
  • Дочка, 5 років. Вкладаю її спати, вимкнула світло. За вікном темрява і відблиски панельних дев’ятиповерхівок нашого провінційного містечка. Дочка, сідаючи на підвіконня, із зітханням в голосі: «Мамо, наш світ прекрасний, дивись, як за вікном все мерехтить, давай усю ніч милуватися!» Я була злегка шокованою — від п’ятирічної дитини таке почути. Потім взяла себе в руки: «Марш в ліжко!», — на що лише діти не йдуть, щоб не лягати спати!
  • У дитинстві я навчила свою дочку робити компліменти тим, хто намагається тебе образити. І ось колись ми гуляли по торговому центру. Мама шукала собі купальник для поїздки. У певний момент вона попросила моєї поради, а жінка поруч раптом буркнула їй щось грубе. Дочка одразу помітила, що бабуся напружена, тому протиснулася переді мною і сказала жінці: «У вас такі гарні жовті зуби!»

діти

Читайте також: 16 педагогів, які дивляться в душу дитини, як у розкриту книгу

  • Мій племінник любить гратися в «МакДональдз». Він каже: «Ласкаво просимо в “МакДональдз”. Чим я можу вам допомогти?” Після того, як ви озвучуєте замовлення, він відповідає: «Добре, зараз все буде» — і вдає, що видає їжу. Але найцікавіше те, що у нього є ще одна гра під назвою «Дурний МакДональдз», яка полягає майже в тому ж, але в такому випадку, що б ви не замовляли, він відповість: «Ось ваш холодний гамбургер».
  • Щойно пройшла повз жінку з маленькою дівчинкою, не старшою 7 років, яка плакала через обдерте коліно.
    Жінка: «Думаю, нам більше не варто плакати через це».
    Дівчинка, ридаючи: «Це явно не та ситуація, в якій доречно сказати МИ!»
  • Телефонує 5-річна внучка зі столиці. Каже: «Діду, я так за тобою сумую, коли ти приїдеш? У нас недалеко від будинку такий клен красивий, ти його обов’язково повинен побачити, я тебе до нього відведу». Видалося у мене 3 вільних дні, вирішив поїхати провідати, та й цікаво, що це за клен такий, начебто таких дерев в районі, де дочка з дитиною живе, немає. Приїхав, і повела мене внучка на клен подивитися. І розвела мене в цьому «Клені» на 2000 гривень на іграшки. Не знав, що у них такий магазин в районі.

  • На цьому тижні мій син пішов у 2-й клас. Кілька тижнів тому школа розіслала листівки з датою і часом дня відкритих дверей та ім’ям його вчительки. Я запитала, чи радий він, що потрапив в клас саме до неї. Він кивнув, але сказав, що йому тривожно. Я уточнила чому, а він відповів: «Раптом вона закохається в мене і захоче вийти за мене заміж?» Я засміялася й запевнила його, що йому нема про що хвилюватися, адже вона вже заміжня.
  • Діти дуже цікаві. Я няньчилась з 9-річним хлопчиком, якому дали домашнє завдання написати вигадану історію. То уявіть, він написав про те, як через мільйони років Сонце розшириться, знищивши все живе на Землі, крім однієї людини, яка заснула на пляжі та пропустила всі офіційні оголошення про кінець світу. А залишитися єдиним, хто вижив після сонячних спалахів йому вдалося завдяки тому, що він наніс сонцезахисний крем з SPF 100.
  • Мій друг колись намагався навчити свою дочку збирати іграшки. Коли вона вкотре не зробила цього, він нарешті пригрозив, що зараз викине все, що залишилося на підлозі. То вона підняла їх і сама викинула у відро для сміття за нього.

діти

  • Нам з сином якось довелося прочекати цілу годину, щоб поговорити з нашим педіатром. Щойно він з’явився, мій малюк рішуче взяв його за руку, показав на годинник на його зап’ясті та сказав: «Це — годинник». Це був найвідвертіший пасивно-агресивний хід з усіх, що я колись бачила. Діти все розуміють.
  • Приходжу з роботи додому. До мене мчить молодша дочка, яка була у квартирі сама.
    Очі червоні, сльози течуть. Підбігає до мене та починає ревіти: «Сюди прийшли якісь дядьки-и-и-и… Вони були в чорно-о-ому…» Я, шокований, вже подумки викликаю поліцію. Думаю про те, хто це міг би бути. Кредитори? Кредитів не брав. Просто злодії? Дурня, живемо на 5-му поверсі — не найбільш принадна мета.
    Питаю: «А що зробили щось?»
    Вона: «Вкрали шматок твого торта…»
    Ну як вона таке вигадала, га?
  • 2 тижні тому діти писали в школі есе на тему: «Якби я був мільйонером». Коли всі взялися за роботу, одна дівчинка раптом відкинулася на спинку стільця, схрестивши руки на грудях. Я запитав: «Що сталося? Чому ти не пишеш?” А вона видає: «Я чекаю свою секретарку». Отримала 10 балів з 10.

Ви напевно теж не раз стикалися з несподіваними дитячими витівками. Розповісте кілька таких історій?

За матеріалами

ТУТКА - Відпочивай корисно
15 історій, які підтвердять, що дитяча безпосередність навіть миліша, аніж котики