Комусь їсти не дай, а дозволь облаштувати на дачі свій город з теплицею і грядками. А заодно долучити до прополювання та городництва всіх близьких і далеких родичів. Незалежно від того, хочуть вони цього чи посилено чинять опір.
Зізнаємося, що ми в Тутка і самі обожнюємо домашнє варення та інші заготовлення. Але пам’ятаємо, що якщо дуже хочеться, то можна ж і просто в гамаку відпочити, без жодних примусів.
- Матуся:
— Знаєш, я ж давно ділянку хочу купити. Ось тут пригледіла нарешті. Досить гарна, віддають недорого, і добиратися просто.
Я:
— Та без проблем. Грошей я тобі додам, скільки треба буде. Лише май на увазі, я навіть не хочу знати, де ця ділянка знаходиться.
Матуся (на наступний день):
— Знаєш, я собі подумала. Напевно, мені не так вже й потрібна ця ділянка. © hendehog/Pikabu
- Колись завжди допомагала свекрусі з городом, варенням і соліннями. Вона ніколи нічим не пригощала, але ми не ображалися — був свій город. А потім переїхали з чоловіком у квартиру, ну і цього городу не стало. Я якось попросила у свекрухи баночку варення та огірочків — захотілося. На що вона виставила мені рахунок. Тепер сидить бідкається та ображається, що я не приїжджаю допомагати. А мені навіть спілкуватися не хочеться. © підслухав/Ideer
- Щороку мій дід змушував мене усе літо обробляти город розміром як футбольне поле. І при цьому він постійно мені скаржився, що йому цей город взагалі не потрібен, самому важко все організовувати, урожай привозити. І краще б він цей час на рибалці проводив. Одного разу я порахувала взагалі всі матеріальні витрати, які супроводжують цю тупу нескінченну працю, і радісна прибігла до діда, сказала: «Нічого собі! Виявляється, ти витрачаєш, наприклад, 4000 за увесь сезон на утримання городу, а отримуєш з нього врожаю на 2-3 тисячі!» На що мені була відповідь: хто ти така, щоб вказувати старшим, і що взагалі люди (читай: інші господарі) що скажуть, якщо ви не будете посилено працювати на моїй плантації ?!
- Як жертва городнього дитинства, я для себе вирішила так: город лише у випадку апокаліпсису. А поки горщика з базиліком на вікні вистачить. © ArtNaola/Twitter
- Приїхав вчора до бабусі. Застав її лежить на ліжку в стані напівнепритомності. Випивши жменьку таблеток спеціально для цього випадку, вона оклигала і пояснила причину раптового візиту жінки з косою:
— Бур’яни на городі прополювала. І погано стало.
— На вулиці під сонцем при +40. Чого до вечора не почекала?
— Та ввечері серіал!
І вона ще називала мене ігроманом… © ugar2018/Pikabu
Читайте також: 15+ комічних ситуацій з сусідами, які варті того, щоб їх прочитати
- І у мене бабуся, їй 82 роки. У цьому році 10 соток городу засадила… На питання «Навіщо?» відповідає: «Не знаю, так вийшло…» І тепер ображається, чому ж ми не їздимо кожного дня це все полоти й поливати. © udjunua19/Pikabu
- Щовесни: «Я трохи посаджу, не потрібна мені ваша допомога, мені треба чимось займатися!»
Щоліта: «Ось, виховала помічників, хоч би один приїхав допомогти, город заростає-засихає!»
Щоосені: «Чому нічого не їсте, я кому це все садила-закручувала?!» © SilentBroccoli/Pikabu - Зняли дачу. Поруч будинок, ні — ціла садиба. Господар такий показний, цікавий чоловік. Ну і запросив поглянути ділянку. А там дві лазні, басейн, зона відпочинку, а вже сад-город який! Мене аж заздрість взяла. Оце, думаю, дружина у нього щаслива. Так і заздрила, поки не побачила, як бігає вона змучена з лійкою по грядках. А він сказав: «Я тільки по шашликах, відпочивати приїжджаю». © підслухав/Ideer
- Мій шлюб зруйнував приватний будинок. Точніше, удосконалена дача. Коли ще лише познайомилися, я неодноразово повторювала, що росла в селі та знову в садово-городні ряди вступати не буду. І впродовж усіх років неодноразово це повторювала. Врешті чоловік і його брат купили будинок (дачу). Коли привезли дивитися, відразу вручили насіння. Під час шашликів вже розписували, як я займуся господарством.
Ну як так?… © підслухав/Ideer - Перша стадія: переорати 20 га землі, тому що «все своє, все з городу, без хімії й безплатно».
Друга стадія: страждати під крапельницею від усіх болячок одразу.
Третя стадія: запихати всім хоч один кабачок або банку огірків.
Четверта стадія: кричати, що як садити — то нікого, а як жерти — то все! © Tobico/Pikabu - Моя бабуся якось телефонує мамі з дачі: «Ой, порпалася увесь день під сонцем в полуниці п’ятою точкою догори, і погано стало». Мама поспівчувала, запропонувала махнути рукою на такі жертви та відпочивати. То бабуся образилася, що її працю не оцінили. © seb_castelanos_/Twitter
- Відкачувати діда від тиску після роботи в городі просто супервесело. Мільйон раз казала і ще раз скажу: на якого дідька нам городи? Зроби собі для душі маленький сад, посади ягідки та квіточки, кілька раз на місяць пройшовся — і все. Але ні, не все так просто. Треба ж обов’язково до напівсмертельного рити кілометри землі. У підсумку викликали швидку. Настрій: залити їм до дідька всю ділянку асфальтом. © ol_fa_sol/Twitter
- У 20 років я: «Навіщо городи! Сестро, ти здуріла — сад купувати?»
У 40 років я: «Так! Треба поставити теплицю для душі, трохи огірочків, трохи помідорів, зелень до м’яса, грядку полуниці, ще черешні та яблуні… Гній треба, землю удобрювати (слава Богу, зараз гранульований продають, щоб не возити тачками), обов’язково клумбу з квітами для дружини й газон! І косити його кожні 2 тижні». І що найцікавіше, мені радісно цим займатися! Гляди, до 70-80 років у мене будуть достигати кабачки з картоплею. © mixas.n/Pikabu - А я в дитинстві не розумів, що не люблю більше — школу обридлу чи город триклятий. І 1 вересня не знав, радіти мені, що город закінчився, чи сумувати, що школа почалася. Так і ходив в роздумах увесь рік, а там вже і канікули, а там, як ви зрозуміли, вже город триклятий. © truesalo/Twitter
- Сусід по дачі — власник мережі автосервісів. Дуже багатий хлопець. А його мама, пані років 60, схиблена на городі. Ну і вона завжди намагалася залучити сина до городніх робіт. Те полоти, се підгортати. Він відпирався як міг. А мати ображалася й істерила. Ну він розв’язав питання кардинально. Відправив маму в санаторій. Викликав ландшафтників, і ті покрили всю ділянку газоном на металевій основі. Тобто лопату встромити нереально при всьому бажанні. Скандал чули всі сусіди. Зате тепер мама сидить в шезлонгу та засмагає. © підслухав/Idee
А як ви ставитеся до городів з грядками? Любите чи вам легше все в магазині купити?
