Як би ви не ставилися до Китаю, не визнати оригінальність жителів цієї стародавньої країни ви не зможете. Китайці чудесним чином поєднують в собі мудрість багатовікових навчань з передовими поглядами на життя. Їх культура — це цілий світ, про який чим більше дізнаєшся, тим більше дивуєшся.
Нас в Тутка завжди зачаровувала Піднебесна, тому ми із задоволенням ділимося новими фактами, які дізнаємося про цю країну.
- У Китаї прийнято закон, згідно з яким молодь зобов’язана відвідувати своїх літніх родичів, причому графік цих відвідувань ніяк не регламентований. Тобто якщо китайська бабуся раптом образиться на внука, що той занадто рідко приходить на її смачні частування, вона сміливо може подати на нього в суд. Так громадськість піклується про своїх літніх громадян, щоб рідні не оминали їх любов’ю та увагою, або, як звучить в самому законі, дбали про їх «духовні потреби».
- Дуже багато самотніх хлопців та дівчат терплять тиск з боку родичів, які вимагають від бідолах якнайшвидшого шлюбу. Китайські молоді люди не виняток. Тому було створено спеціальний сервіс, що дозволяє «взяти в оренду» партнера, щоб представити його сім’ї, що зібралася за великим столом і не псувати собі настрій на свято.
- Китайці вважають очевидною ознакою жіночності, якщо дівчина, не отримавши бажаного від своєї другої половини, почне показувати «сацзяо» — награну істерику з надуванням губ і тупанням ногою. Наприклад, якщо під час відвідування торгового центру китайський чоловік відмовив своїй обраниці в якійсь покупці, вона має всі підстави прилюдно заголосити як маленька дитина. І ніхто її за це не засудить.
- Китайці не відмовлять іноземцю в допомозі, навіть якщо не можуть її надати. Наприклад, ви можете запитати у перехожого дорогу, але так ще більше заблукаєте, якщо послідуєте описаним ним маршрутом. Це не означає, що китаєць хотів вам насолити, просто він не зміг, дивлячись вам в очі, визнати, що не знає дороги і не буде вам корисним.
Читайте також: 15 зірок Голлівуду, які втруть носа навіть випускникам Гарварду
- У Піднебесній спорудили спеціальні тротуари з розділовою лінією. По один бік лінії пересуваються перехожі без телефону в руках, по інший — ті, хто дивиться в екран смартфона на ходу. Так влада міста захищає від зіткнень і травм городян, нерозлучних зі стільниковими телефонами.
- Китайці прагнуть гармонізувати навколишній простір за правилами феншуй, щоб відлякати від себе невдачі. Вважається, що життєва енергія не зможе циркулювати по приміщенні, в якому предмети меблів або декору знаходяться в недозволених для них зонах. Причому ця віра виходить далеко за межі побутових ознак. Після того, як власники і багато резидентів великого гонконгського офісного центру «Ліппі»зазнали краху в бізнесі, архітектора звинуватили в тому, що він порушив принципи феншуй при проектуванні, чим накликав біду.
- Жителі Піднебесної також відомі своєю любов’ю до цвіркунів. Здавна їх із задоволенням тримають як домашніх вихованців. В оскароносному фільмі режисера Бернардо Бертолуччі «Останній імператор»у головного героя є такий друг. В наш час в Китаї можна побачити в парку на лавці літнього чоловіка з коробочкою в руках, з якої доноситься пісня цвіркуна, яка, на думку його господаря, сприятливо впливає на духовний стан. А молодші власники цвіркунів не проти влаштувати змагання між своїми улюбленцями.
- Китайці не перестають дивувати своїми винаходами. Нещодавно вони розробили машину для автоматизованої реєстрації шлюбу. Уже вкінці вересня такі апарати запрацюють в місті Сіань. Наречені повинні будуть тільки піднести до сканера свої ID-карти, які слугують аналогами паспортів. Після цього машина оголосить їх чоловіком і дружиною і роздрукує свідоцтво про шлюб, самостійно передавши інформацію в державні бази.
- У деяких регіонах Китаю студенткам заборонено надягати звичайний бюстгальтер на державні іспити. Річ у тім, що кожного студента перевіряють за допомогою металошукача на наявність звукових пристроїв, за допомогою яких можна шахраювати, а даний вид жіночої білизни в більшості випадків містить металеву фурнітуру. Тому багато китайських студенток не вдягають бюстгальтер в університет, щоб не збивати металошукач з пантелику, або обирають спортивне бра.
- У Піднебесній була створена суто жіноча писемність під назвою ну-шу. Це набір спеціальних ієрогліфів, якими жінки давнини листувалися між собою, щоб приховувати таємниці своїх послань від чоловіків. В наш час китайські філологи ведуть роботи по відродженню ну-шу.
- Коли ми розповідаємо співрозмовнику про себе, ми спрямовуємо вказівний палець на свої груди або кладемо на неї долоню. А китайці в таких випадках показують пальцем на свій ніс.
- Тільки в Китаї в магазинах IKEA співробітники нічого не мають проти того, що відвідувачі укладаються подрімати на запропонованих зразках меблів. Про неперевершений талантів китайців влаштувати сієсту де завгодно і коли завгодно ходять легенди. Тут нікого не збентежить людина, яка відпочиває в людному місці. Знаючи про цю особливість нації, керівники-китайці IKEA прийняли рішення не будити своїх потенційних покупців, якщо їм раптом захотілося подрімати в їхньому магазині.
- У той час, як ввічливе вітання в західних країнах звучить «Як справи?» або «Як ти?», жителі Піднебесної в офіційній атмосфері цікавляться у співрозмовника, чи поїв він вже рису («Ні чи фань ла ма?»). І чемно буде відповісти ствердно незалежно від того, чи так це насправді.
- Китайські звернення до незнайомців відрізняються від наших. Тут доречно називати чоловіків і жінок, яким на вигляд від 40 років, дядьком або тіткою, продавцеві в магазині сказати «шеф», а до чужих дітей заведено звертатися не інакше, як «маленький друже».
Як ви вважаєте, чого нам варто повчитися у жителів цієї багатогранної країни?
