Часом ми так дивно поводимося, зовсім не властиво своєму характеру. Виникає питання: звідки взялися ті чи інші риси, здавалося б, не властиві нам? Можливо, це в нас озиваються гени або виховання. Не дарма вважається, що діти, немов своєрідне дзеркало, повністю повторюють поведінку батьків. Проте від наслідків такого виховання необхідно позбавлятися: дослідження підтверджують, що нерозв’язана проблема в житті людини може негативно вплинути вже на її дітей.
Ми в Тутка проаналізували ознаки, властиві дітям, яких виховували токсичні батьки, і дізналися, як вони проявляються в їх дорослому житті. А вкінці статті на вас чекає бонус — історія про те, як нечулі батьки вставляють палки в колеса власним дітям, і про те, що насправді хвилює токсичних батьків.
Допомагають іншим на шкоду своїм інтересам
У дитинстві ми часто стаємо свідками сімейних сварок. Батьки з’ясовують стосунки та навіть детально обговорюють причину конфлікту з дитиною. Раз у раз звучать фрази на кшталт «Уявляєш, що зробив твій тато?». При цьому, як правило, батьки не прагнуть вислухати думку дитини. Вона їм ні до чого.
Тому авторитарний стиль виховання погано позначається на самооцінці дитини: вона з малих років вчиться співпереживати та переносити на себе проблеми інших, при цьому забуваючи про свої інтереси та, як наслідок, маючи низьку самооцінку. Навіщо надокучати батькам своїми проблемами, якщо їм і так важко?
Вибирають як партнерів тиранів і людей з важким характером
Діти залежать від батьків і люблять їх, який би важкий характер ті не мали. Тому дитина звикає і мириться з нестерпним норовом батька або матері. І в майбутньому малюка, який перетворився на дорослого чоловіка або жінку, неусвідомлено тягне до тиранів, деспотів і аб’юзерів.
Таким людям потрібен тиск, тому що вони так звикли. Вони дозволяють погано обходитися з собою і не помічають підступу.
Поводяться нетактовно
Те, як батьки поводилися в стосунках з дітьми, має прямий вплив на розвиток емпатії у дитини, без якого тактовна поведінка в принципі неможлива. Тому, коли справа стосується нетактовних людей, цілком ймовірно, що в їх дитинстві батьки поводилися нетактовно щодо них та давали поганий приклад: не враховували необхідності особистого простору, без дозволу брали телефон, ставили безцеремонні питання.
Не можуть висловити свої почуття
Люди, виховані жорсткими, авторитарними батьками, погано вміють висловлювати свої емоції та можуть мати так звані афективні розлади. А як інакше: за будь-який прояв почуттів в дитинстві їх сварили. Наприклад, до них часто адресували фрази-знецінення на кшталт «Тут немає через що плакати», «Негайно перестань плакати, було б через що». Тому в дорослому віці така людина не може сказати близьким, що відчуває насправді, та відчуває незрозумілі гнів і тривогу.
Читайте також: 10 ознак токсичних батьків, котрі псують життя своїм дітям і навіть про це не здогадуються
У своїх невдачах звинувачують інших
Часом в гніві батьки звинувачують нас у своїх проблемах. Можуть звучати такі фрази, як «Це через тебе в мене немає кар’єри» або «Через твою школу ми кожен день стирчимо в заторах». І в підсумку з дитинства ми засвоюємо просту істину: «У проблемах завжди винен хтось інший».
Насправді це не так. У кожного з нас є своя голова на плечах, і звинувачувати себе в помилках інших людей точно не варто. Так само як і навпаки.
Критичні щодо себе та мають низьку самооцінку
Токсичні батьки схильні різко критикувати своїх дітей, висувати до них надзвичайно високі вимоги. Своєю поведінкою вони змушують дитину повірити в те, що вона недостатньо хороша для чогось. Наприклад, мати може вчити доньку носити вільний одяг, тому що вважає, що речі, які обтягують, повнять її. Спираючись на свій досвід, мати стримує розвиток дитини, обмежуючи його або її фразою: «Зніми це, я краще знаю».
Тому вже доросла людина часто намагається з усіх сил досягти чогось, щоб заслужити схвалення батьків. Якого можна так і не добитися. Тому така людина постійно критикує себе сама: свою зовнішність, свої методи виховання та в цілому своє життя.
Мають проблеми з довірою
У дитинстві батьки самі підривають довіру дитини. Наприклад, коли обіцяють не лаяти, а самі все одно карають за помилку. Або ще один приклад: мати викликає сина або дочку на розмову, підштовхує поділитися потаємними думками, а потім лає. Або, ще гірше, обіцяє нікому нічого не розповідати та порушує обіцянку. Так людина втрачає довіру навіть до найближчих людей.
Важко приймають рішення
Зайве турботливі та авторитарні батьки занадто опікуються дитиною. У такому домі постійно звучать фрази: «Іди, я сама», «Нічого не вмієш, давай краще я». З дитинства дитина усвідомлює, що вона ні на що не здатна та правильну відповідь знає тільки мама. Подорослішавши, вона насилу приймає навіть найпростіші рішення і стає несамостійною: запитує поради при найменшій життєвій скруті, жадає співчуття інших людей.
Потребують постійної уваги та турботи навіть на роботі
Зайва опіка та турбота іноді впливають на дитину гірше, ніж поганий характер матері або батька. Дослідження довели: те, як людина буде поводитися на роботі та рухатися по кар’єрній драбині, залежить в тому числі й від її батьків. Методи виховання мають прямий вплив також на академічні досягнення дитини. Іноді дорослі люди бувають занадто чутливими та вимагають до себе підвищеної уваги як вдома, так і на роботі.
Сильно ображаються на свого брата чи сестру
Батьки-нарциси рідко звертають увагу на особисті кордони. Якщо в сім’ї кілька дітей, батько-нарцис цілком може приділяти більше уваги якісь одній дитині. Тому, як правило, ця дитина отримує більше допомоги, любові та підтримки. А інша дитина може стати цапом-відбувайлом, на якому батько зриває злість та образу.
Можливо, страждають на анорексію або булімію
У токсичній сім’ї батьки часто сваряться та з’ясовують стосунки при дитині. Відразу кілька досліджень пов’язують сильні сварки батьків з наявністю у дитини розладів харчової поведінки, таких як анорексія та булімія.
Бояться кинути своїх партнерів, навіть якщо стосунки приречені
Психіатр Річард Фрідман стверджує, що люди, які виросли в токсичних сім’ях, схильні «рятувати» стосунки, причому навіть ті, які явно того не варті. Іншими словами, сама ідея про розлуку або розлучення для них неприйнятна. У схожих ситуаціях лікар радить абстрагуватися та подумати, чи варте воно того.
Бонус: реальні історії людей, які виросли з токсичними батьками
- Коли мені було 14, я хотіла стати хіміком. Але це не входило в плани моєї матері, і вона сказала вітчиму, що я отруїла суп. Не знаю, з чого вона це взяла, але докази були такі: «Звичайно, ти ж на хіміка вчитися зібралася». Тиждень криків і принижень — і більше хіміком я стати не хотіла. Через роки вона зізналася у брехні та сказала, що це пішло мені на користь, адже хіміком я не стала. Суп просто зіпсувався. Випадків, схожих до цього, було багато. Я втекла з дому в 19. Сьогодні почуваюся вільною.
- Моє дитинство було повне загадкових заборон: ходити через дорогу не можна, кататися на велосипеді не можна… До 7-го класу мене забирав після школи тато — батьки хвилюються.
І ось минуло багато років. Я приїхала до батьків. Ми з мамою розвантажували шафу, і я вийняла коробку з важким сервізом. Мама з криками забрала її в мене з рук, мовляв, надірвешся ще. У відповідь на мої слова про те, що я вже 3 роки живу сама та мені приходиться тягати значно важчі речі, мама закотила очі й випалила:
— Господи, та мені плювати, чим ти там займаєшся в Києві, коли я цього не бачу та про це не знаю!
Вона пішла з коробкою, а до мене нарешті дійшло: за мене батьки не хвилювалися. Вони на себе не хотіли брати відповідальність за можливі наслідки.
А на ваш погляд, за якими ознаками можна зрозуміти про те, що у людини було проблемне дитинство та виховання?
